Світла в Україні стає все більше. Про це свідчать результати проведеного ТЕКСТАМИ дослідження супутникових знімків освітлення території України у вечірній і нічний час. На них можна помітити, як країна з кожним роком вкривається все більшою кількістю маленьких та великих світлових цяток. І йдеться не лише про покращення вуличного освітлення у більшості населених пунктів, а й про пожвавлення загальної економічної активності в країні.

Світло дають не лише освітлені вулиці міст та селищ, але й промислові й сільськогосподарські об’єкти. Нова теплиця чи ТЕС вносять свій вклад у загальну освітленість території нашої країни. Та й сама можливість для селища чи міста встановити нові світильники чи збільшити їх кількість означає, що у місцевих бюджетів з’явилося більше коштів, які можна використати у тому числі й на такі потреби.

Світло після Майдану

Це яскраве свідчення однієї з найвдаліших українських реформ — децентралізації. Нагадаємо, реформа полягає в тому, що місцеві ради отримали більше грошей і повноважень.

Оглядаючи карту України, не можна не помітити, наскільки «залилися» світлом південні, в першу чергу, приморські райони Одещини, Херсонщини та Запорізької області. Не дивно, адже після окупації Криму турист поїхав до цих країв. Вочевидь, саме туризм також «відповідальний» за появу світлових цяток у Карпатах.

Один з авторів Текстів стикнувся з тим, що його локальна спільнота на околицях Києва у 2018 році не змогла швидко встановити освітлення через брак стовпів. У підприємств, які їх виробляють, замовлення були розписані на багато місяців вперед. Після Майдану Україна стала світлішою, адже саме Революція Гідності дала старт децентралізації.

ТЕКСТИ запитали у місцевої влади кількох обраних навмання населених пунктів, які «засвітилися» останніми роками, аби зрозуміти, що саме допомогло запалити ще одну «світлову» зірку на українській карті.

Олександр Бабич, мер Голої Пристані, Херсонщина: «За попередні 5 років ми освітили 90% вулиць міста»

– Раніше у нас було освітлено лише дві вулиці – магістральна і ще одна. Зараз на переобладнання витрачаємо щороку приблизно 500 тисяч гривень. Після того, як внаслідок територіально-адміністративної реформи до нас приєдналися навколишні селища, почали займатися і їх освітленням. Зараз вже освітили одне і готуємо проектну документацію для інших.

Ставимо лише LED-світильники. Намагаємося залучати до цього і громадськість. Там, де на місці діють громадські комітети і вони за власні кошти купили якісь світильники, намагаємося пошвидше реагувати. Ліхтарі повісити – не проблема, проблема підвести до них лінію.

Олександр Щербаков, заступник мера Мелітополя, Запорізька область: «В основному займаємося реконструкцією та заміною світильників»

– В окремих районах міста ми встановили нові опори, але їх не більше 10% від загальної кількості світильників. В основному, займалися реконструкцією, встановлювали світлодіодні світильники. На деяких старих опорах взагалі не було світильників, або вони були застарілої конструкції – ртутними, натрієвими чи ще якимось.

За рахунок заміни світильників плануємо зекономити на рік близько 2,5 мільйони гривень. Тепер 86 – 87% світлових точок у Мелітополі є сучасними. Ми почали цю роботу за кошти місцевого бюджету, але з 2019 року ми отримали грант від Північної екологічно-фінансової корпорації (NEFCO). Більшість робіт виконали у 2020 році. Майже у половині цих точок були поставлені LED-світильники. Загалом витратили 250 тисяч євро грантового фінансування плюс пільговий кредит на 14,9 млн грн.

Володимир Петрук, інженер-енергетик м. Тальне, Черкащина: «З LED-світильниками стало помітно світліше»

–У нас по місту зараз 1350 світильників, з них десь 30% ми замінили протягом чотирьох років на сучасні LED. Решта поки залишаються старими – натрієвими, ртутними. Коли поставили LED-світильники, стало помітно світліше, тому що, наприклад, у натрієвих лампах скло тьмяніло і пропускало лише 40 – 50% світла.

Також підвищили інтенсивність освітлення: тепер світильники - на кожній опорі, а раніше були через одну.

Зараз плануємо замінити всі натрієві та ртутні світильники. LED-лампи почали закуповувати через їхню меншу енергоємність, щоб економити електроенергію, яка постійно дорожчає і коштує місту сотні тисяч.

Морок окупації

Тим часом на окупованих територіях Донеччини та Луганщини з кожним роком стає темніше. В окупації є райони, де ці процеси відбуваються у прискореному режимі, і можна говорити про справжнє «затемнення» колись освітлених територій.

Перш за все, йдеться про місцевість поблизу Луганського аеропорту, де у 2014 році йшли жорстокі бої. Інфраструктуру було зруйновано, здатності чи бажання її відновлювати у маріонеткового утворення «Луганська народна республіка» немає.

Але виявилося, що у пітьмі потопають і невеликі населенні пункти, переважно розташовані близько до російського кордону, фактично розтягнуті вздовж нього на території Донецької та Луганської областей. Це Новокатеринівка, Осикове, Колоски, Степано-Кринка, Степанівка, Дмитрієвка, Дьякове, Нижній Нагольчик, Хмельницький, Карпове-Кріпенське та багато інших.

Частину цих містечок та селищ теж зачепили події в Іловайську. Тут теж ішли бої. За словами очевидців, ці населені пункти також часто були місцями тимчасового прихистку для українських військових, що опинившись відрізаними від основних сил, пробивалися до своїх. І от саме ці невеликі переважно аграрні селища та містечка зараз потерпають вже від економічних негараздів. Принаймні, про це кажуть нинішні і колишні місцеві мешканці. Ми гарантували нашим співрозмовникам анонімність, адже за їхні висловлювання вони можуть поплатитися самі чи їхні рідні, котрі живуть в окупації.

«Поля стоять зарослі бур'яном - орендарі та господарі виїхали»

«Бойовики почали забирати у людей зерно – все, що вони вирощували, - розповідає ТЕКСТАМ колишня місцева жителька Олена (ім’я змінено, селище, в якому живе, просила не називати, це на Донеччині поблизу російського кордону). - Першими почали трусити великих орендарів, вони просто втекли, потім прийшла черга дрібних.

Знаю таку історію, коли люди зібрали зерно, завезли на тік, туди приїхали бойовики і все забрали. І так це відбувається досі: люди вирощують, бойовики забирають. І не тільки зерно. Виростили кабанчика – його теж забрали. Це призвело до ще однієї хвилі переселення.

Поля стоять покинуті і зарослі бур’яном. Хтось виїхав на підконтрольну територію, хтось залишився в окупації, але перебрався у більші міста. Там якось легше вижити. Я знаю невеликі села, де до війни жило 30 – 40 сімей, а зараз - лише один дід або взагалі порожньо. Про яке тут освітлення може йти мова».

«Із заходом сонця життя зупиняється»

У Павла (ім’я змінено) в Осиково залишилася сестра бабці. За його словами, життя в селищі, де до війни мешкало більше тисячі людей, зупиняється з заходом сонця. Молоді майже немає. Освітлюються лише центральні вулиці. На інших немає дротів на стовпах. Живуть люди тим, що вирощують худобу та городину. Ще працює магазин. Хто не зміг чи не схотів їхати на вільну частину України, поїхали або до Росії, або в Донецьк, де є робота і вільне житло (тобто те, яке залишили люди, котрі виїхали і його можна зайняти).

Селище Степано-Кринка між Іловайськом та Амвросієвкою раз на рік фігурує в репортажах угрупування «ДНР». Туди так звана «народна міліція» привозить дітям з місцевої школи та садочка іграшки. Але школа, садок, аптека, кілька магазинів, ремонтна майстерня та ринок – чи не єдині джерела прибутку у місцевого населення. Дехто вдома надає послуги перукаря та манікюрниці.
Олександр (ім’я змінено) розповідає, що деяким з його селища вдалося обміняти свої приватні будинки на маленькі квартири в Харцизську, Макіївці та навіть в Донецьку, щоб працювати там на шахтах.

На питання про світло Олександр сміється, каже, а що там освітлювати? Ліхтарі подекуди горять, та й досить. В інших світло є на подвір’ї. А з приходом темноти на вулиці немає чого робити.

Спеціалізація більшості з «затемнених» населених пунктів, про які йдеться – сільське господарство. Також поблизу згаданих селищ на Луганщині були нелегальні копанки, котрі теж, вочевидь, припинили роботу.

Методологія

Дані взято з https://www.lightpollutionmap.info/. Це інформація про рівень світлового забруднення в світі. На карті відображається лише штучне світло. Дані збираються за допомогою радіометра "Visible Infrared Imaging Suite" - це датчик, що вловлює джерела випромінювання і є надзвичайно чутливим навіть в умовах недостатнього освітлення. Він був розроблений і виготовлений компанією Raytheon і є одним з п’яти приладів на борту супутникової платформи Національного полярно-орбітального партнерства (NPP) Суомі, який був запущений 28 жовтня 2011 р. В статті порівнюються акумульовані дані за 2012 та 2019 роки.

В наступному нашому матеріалі ми покажемо, як змінилася ситуація із освітлення Криму. Якщо ви там мешкаєте і можете розповісти, що відбувається у місцях де збільшилося освітлення пишіть нам на редакційну пошту texty.org.ua()gmail.com чи приватні повідомлення на наш Facebook-аккаунт.

інфографіка освітлення окуповані території


Що читати далі

Як ставляться українці, сусіди та світ загалом до вакцинації від COVID-19 (ІНФОГРАФІКА) Графік дня. Чи хочуть самі росіяни вакцинуватися «Супутником V»? BIRDYANSK у Бердянську: як створити місто для людей і птахів
Источник материала
Оригинальная версия
Поделиться сюжетом