Другий випуск авторської програми режисера Антоніо Лукіча

Невже у всіх бідах людства винуваті фільми? 

Режисер Антоніо Лукіч  звинуватив кіно у всіх гріхах

Вийшов другий епізод YouTube-програми про кіно “Мої думки про кіно” від режисера Антоніо Лукіча. “Це значить, що програма ризикує жити і далі”, – говорить режисер. 

У новому епізоді Лукіч розповідає про парадокс того, чому нам так сильно подобаються негідники на екрані. Чому ті, кого ми би засудили в реальному житті, в кіно змушують нас із цікавістю за ними спостерігати?

“Правда у кожного своя. А от істина, кажуть, всього одна… Кіно постійно лине доторкнутися до істини, але дуже часто лишається на боці чиєїсь правди. Кіно ніби постійно нагадує нам, що в кожному є глибина. Воно вчить нас емпатувати злодіям, зрадникам та шукати добро в покидьках. І коли ми бачимо поганця, в якому немає зовсім нічого хорошого – нам це не подобається. Ми звикли до “складних” історій і до “складних” персонажів. Але хіба зараз не найкращий час в історії, аби сказати всьому світу, що чорне – це чорне, а біле – це біле? Чому ті, кого ми засудили б у реальному житті, в кіно змушують нас із цікавістю за ними спостерігати?” – коментує Антоніо Лукіч вихід другого епізоду своєї програми. 

Відеоесе номер два – “Чому ми співпереживаємо негідникам” – вже можна подивитися на каналі Лукіча. Чи правда кіно спотворює відчуття добра та зла?  Чому фільми про негідників все ж таки треба дивитись та розуміти, але в жодному випадку не можна їх наслідувати? Відповідь – у YouTube-програмі “Мої думки про кіно”. 

Перший випуск програми Антоніо Лукіча вийшов 19 жовтня і був присвячений темі “Як кіно показує нам Бога?”. Свою авторську програму режисер фільмів “Мої думки тихі” та “Люксембург, Люксембург” характеризує як “Роздуми про вічне під стокову музику”, або ж як “92 серії цікавої інформації без матюків та снобізму, але з іронією”.