Сім чудес України: таємниці та цікаві факти про неприступну Кам'янець-Подільську фортецю

"Еспресо.Захід" розповість цікаві факти про Кам'янець-Подільську фортецю, яка офіційно належить до "7 чудес України", найбільш відомих історико-культурних пам'яток нашої країни.

Історія Кам'янець-Подільської фортеці

Фото: Вікіпедія

 

Вперше в джерелах про існування фортеці в Кам’янець-Подільському (на межі Хмельницької та Чернівецької областей) згадується у 14 столітті у грамоті 1374 року литовсько-руського князя Юрія Коріатовича, якою він за згодою свого брата надав кам'янчанам Магдебурзьке право та прямо зазначив, що грамота дається "на замку" в Кам'янці.

Однак комплексні архітектурні дослідження у 60-80-х роках минулого століття дозволили значно поглибити історію кам'янецької фортеці та датувати її першопочатки XI–XII століттями. Існують непідтверджені версії, що фортеця на цьому місці могла існувати ще знанчо раніше – у II–III століттях в дако-римський період цього краю. Є імовірність, що тоді це місто називали Клепідава.

В історичних джерелах перші детальні описи замку зустрічаються у 15-16 століттях. Навіть без дискусійного дако-римського періоду, згідно з даними історикині Євгенії Пламеницької, аж 14 будівельних періодів (від XI століття до початку XIX століття). Але, якщо говорити про час, коли замок набув вигляду близького до теперішнього, то це середина XVI століття.

Усі укріплення Кам'янця поділяються на дві категорії — замок і міські фортифікації. Сам замок складається з двох частин: старого замку з мурами та баштами та нового замку з земляними валами та ровами. Фортеця була збудована до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам'яними та мали кам'яні кронштейни й верхи. Сучасні дахи башт були прилаштовані, ймовірно, за часів російської окупації.

Старий замок був збудований для захисту від татар. Він має неправильну чотирикутну форму, що простяглась на краю високого рогу гори від південного сходу до північного заходу. Ширина замку приблизно 50 м, довжина від півночі 135 м, від півдня — 160, а посередині 180 м. Площа замкового подвір'я приблизно 0,75 гектари, а разом з прибудовами сягає 1,5 га.

Ширина нового замку разом з валами сягає 250 м, довжина в напрямку старого замку приблизно 220 м. Площа земляного замку з усіма валами — приблизно 3 гектари.

Загальна площа обох замків близько 4,5 гектари.

Передні мури були зведені коштом папи Юлія II (Папська вежа), кам'янецького єпископа Якуба Бучацького (Ковпак), латинського архієпископа, примаса Польщі Яна Ласького (Ляська), кам'янецького латинського єпископа Марціна Бялобжеского гербу Абданк (Мартина Білобрезького) (Денна), куявського латинського єпископа Кшеслава з Курозвенок (Рожанка). Стара фортеця має аж 11 башт.

Фото: Вікіпедія

 

За свою довгу історію фортеця завжди була неприступна. Спершу вона належала руським князям, згодом перейшла до литовців, після на довгий час опинилася у складі польської держави, на кілька десятків років була під османами, та майже дві сотні років спершу під окупацією російської імперії, а тоді і радянської влади. Фактично, з 1812 року, коли російський уряд перетворив фортецю на тюрму, за нею довгий час ніхто не дбав і вона занепадала.

Фото: Вікіпедія

 

Відомий нині далеко за межами країни історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" було створено у травні 1977 року. Статус національного йому надано 1998 року указом президента України. На даний момент завершено підготовку матеріалів для остаточного включення Кам'янця до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що сприятиме його збереженню та перетворенню на один із найбільших в Україні центрів міжнародного туризму.

На сьогоднішній день фортеця є популярним туристичним місцем, де розбудована відповідна інфраструктура для всіх, хто цікавиться середньовічною історією. Тут можна відвідати театралізоване дійство з історичним персонажами, спробувати себе у ролі лицаря, потрапити в кімнату жаху з страшними знаряддями тортур, спробувати випічки за давніми рецептами, власноруч зробити гончарські предмети та багато іншого.

Цікаві історії про фортецю Кам’янець

Фото: Вікіпедія

 

Кам’янець-Подільський, або, як його називають, "Квітка на камені" — одне з найгарніших міст України, яке багатьом нагадує високогірні міста Італії чи Іспанії. Не в останню чергу завдяки тому, що тут змішалися впливи різних народів і культур та своїй неперевершеній фортеці – окрасі міста.

Тож, які цікаві історії та легенди розповідають про цю фортецею?

Як султан передумав штурмувати замок

Одна з легенд каже, що у 1620 році, коли султан Осман ІІ зайняв Хотин, він кинув погляд і на Кам’янець-Подільську фортецю. Переправивши своє 200-тисячне військо через води Дністра, турки підійшли впритул до фортеці. Її красива неприступність глибоко вразила правителя. Оглянув султан височезні стіни та ще й довколишні скелі, і замислився.

– Хто побудував це місто-фортецю? – запитав він.

– Аллах побудував, – відповіли яничари.

– Якщо Аллах побудував — тільки Аллах зможе взяти!

Промовивши такі слова, Осман ІІ дав наказ своєму війську повертати назад.

Як турки золото під фортечним мостом загубили

Фото: Вікіпедія

 

Інша легенда розповідає, що награбоване золото та срібло турки везли на возах і каретах через Замковий міст. В однієї з карет раптом відвалилося колесо — і вона з мосту впала у Смотрич. Турки не змогли її витягти. Один картограф, який був свідком цієї події, занотував місце, куди впала карета. Серед турків був чарівник, який зачарував скарб, щоб він тільки туркам у руки дався, коли вони повернуться. Але старі люди кажуть, що є дні, коли закляття не діє. Також ходять по Кам'янцю чутки, що турки обіцяли винагороду за знайдене золото. Тоді вони своїм коштом повністю відбудують Старе місто, а людину, що знайде карету, забезпечать на 10 поколінь наперед.

Повіривши в легенду, влітку 1990 року троє кам'янчан стали шукати скарб під Замковим мостом. Для цього навіть русло Смотрича змінили. Нічого не знайшли, тільки ледь екскаватора не втопили.

Як сина Богдана Хмельницького стратили під фортецею

Фото: Вікіпедія

 

Існує легенда, що на Замковому мосту закінчився земний шлях сина Богдана Хмельницького — Юрія. Турки двічі надавали Юрієві Хмельницькому султанський фірман на звання гетьмана і "князя Сарматійського" з резиденцією в місті Немирів. 1685 року за доносом турки заарештували гетьмана-князя та привезли його в Кам'янець-Подільський. Після короткого розслідування, яке відбулося в Ратуші на Польському ринку, Юрієві прямо на майдані накинули мотузку на шию та повели на Замковий міст. Там його задушили, а труп скинули в річку. Документального підтвердження, що Юрія Хмельницького стратили в Кам'янці-Подільському, немає. Історик Юрій Мицик зазначає: "Де і як було виконано вирок, невідомо. За одними даними, його задушили на Турецькому мості в Кам'янці-Подільському, за іншими — стратили в Стамбулі".

Як Устим Кармелюк втік з фортеці завдяки жінкам 

“FELIX REGNVM QVOD TEMPORE PACIS TRACTAT BELLA“- Щаслива держава, яка в часи миру готується до війни. Таким написом зустрічала приїжджих кам’яна брама, яка до 1876 відкривала замкову територію. Оборонні укріплення в Кам’янці-Подільському вважаються зразком найкращих фортифікацій Східної Європи. Стара фортеця має аж 11 башт. Збудовані вони спеціально так, щоб виступали за загальну лінію мурів. Найстарша з них – "Денна". Колись тут була римо-католицька каплиця св. архангела Михаїла. На внутрішній стіні споруди навіть зберігся давній напис про це.

Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. І дуже цікаву структуру: внизу чотирибока, посередині восьмибока, на самому вершку кругла. Багато років тому башту прикрашав величезний герб із папською тіарою. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.

Саме у цій башті свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок, український "Робін Гуд" Устим Кармелюк. Про те, як йому вдалось втекти звідти, досі ходить багато легенд. Кажуть, що один предмет жіночого гардеробу допоміг Кармелюку здійснити відчайдушний крок… Мовляв, за час тюремного пребування героя часто навідували жінки, щораз інші. І кожну з них він просив залишити на згадку йому хустку, у якій прийшла відвідувачка. Так день за днем чоловік назбирав їх стільки, що зв’язавши своєрідний канат, зміг спуститися по ньому із майже 30-метрової висоти. Було це у ніч з 12 на 13 березня 1823 року.

Фото: Вікіпедія

 

На заверешення варто сказати, що фортеця і досі вражає своєю наприступністю та красотою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. 

Читайте також: Замок "Паланок" у Мукачеві став кращим музеєм Закарпаття