Завершився перший етап будівництва найдовшого у світі підводного тунелю для потягів і авто

28 июня, 17:27

Данія та Німеччина будують глибоководний автомобільний і залізничний тунель, який стане найдовшим у світі, як пише CNN. Споруда спускатиметься на глибину до 40 метрів у Балтійське море та з’єднає дві країни, скоротивши час подорожі між ними. Завершити будівництво планують у 2029 році.

Завершився перший етап будівництва найдовшого у світі підводного тунелю для потягів і авто - Фото 1

У червні король Данії Фредерік X урочисто відкрив перший готовий тунельний елемент. Будівництво Фемарнбельтського тунелю розпочалося у 2020 році, після понад десять років планування. За один з найбільших інфраструктурних проектів Європи, з бюджетом понад 7 мільярдів євро, відповідає данська державна компанія Femern A/S.

Тунель довжиною 18 км з’єднає данський острів Лолланн і німецький острів Фемарн. Проєкт розробили як альтернативу поромному сполученню через протоку Фемарн-бельт, яким щороку користуються мільйони пасажирів. Наразі переправа триває 45 хвилин. Однак після будівництва тунелю поїздка між країнами скоротиться всього до десяти хвилин машиною або семи хвилин потягом.

Як зауважує CNN, хоча тунель під Ла-Маншем, протяжність якого становить 50 км, є довшим, він був збудований за допомогою бурової машини. А Фемарнбельтський тунель створять шляхом занурення під воду вже готових секцій.

Споруда також стане найдовшим у світі комбінованим автомобільно-залізничним тунелем. Він складатиметься з двох двосмугових автомагістралей і двох електрифікованих залізничних колій. Окрім переваг для пасажирських потягів і автівок, тунель матиме позитивний вплив на вантажні перевезення, котрі перемістяться з дороги на залізницю. А вантажні електропоїзди є більш екологічним транспортом.

Проєкт бере початок у 2008 році, коли Німеччина та Данія підписали договір про будівництво тунелю. Тоді знадобилося більше десяти років, щоб обидві країни ухвалили необхідне законодавство та провели дослідження можливого впливу споруди на довкілля. Також деякі німецькі поромні компанії, екологічні організації та муніципалітети намагалися перешкодити схваленню проєкту через претензії щодо недобросовісної конкуренції чи проблеми з навколишнім середовищем. Однак у 2020 році федеральний суд Німеччини відхилив усі скарги.