Що читати влітку: 4 рекомендації від амбасадорки Chanel Шарлотти Казірагі

«Літо — ідеальний час для читання», — каже амбасадорка Chanel Шарлотта Казірагі.

У своїй валізі монакська журналістка має багато книжок. А ще вона вважає читання біля моря одним з найбільших задоволень у житті. 

Для Chanel амбасадорка поділилася списком книжок на літо. Серед них — історія кохання у Касабланці, пригоди маленької дівчинки у Фінляндії та розповідь про несподівану дружбу, яка розпочалася в книгарні. 

Ми розповідаємо про літературу, яку радить Шарлотта Казірагі.

«Випадок із Рейчел», Керолайн О`Доног`ю

Це історія про Рейчел, яка під час роботи в книгарні знайшла найкращого друга і почала орендувати з ним будинок, а під час навчання в університеті — впадала за одруженим доктором Бірном. 

«Керолайн О`Доног`ю розповідає історію нероздільної дружби між дівчиною та хлопцем у той час, коли вони розпочинають доросле життя. Два головні герої книжки живуть разом, з усіма нещастями, які можуть статися, поки вони сумніваються у своєму ставленні до кохання, сексуальності та роботи».

As Rich as the King: A Tale of Casablanca, Ебіґейл Ассор

Сара не є заможною, проте завдяки французькому походженню може відвідувати елітну школу Касабланки. У закладі вона вперше зустрічає Дрісса — старшого, тихого хлопця з гарними зеленими очима. І, швидше за все, він є найбагатшим у всьому місті. 

Сара вирішує — їй потрібні ці очі. І життя, яке має Дрісс.

«Я відкрила для себе атмосферу Касабланки 1990-х, і він [роман] порушує важливі питання про соціальний бекграунд та переступання соціальних рамок».

«The Collected», Дороті Паркер

Американська письменниця Дороті Паркер описує дух Нью-Йорку минулого століття — вона проникливо вивчає суспільні звичаї та викриває таємниці, заховані під блиском. 

«Вона [книжка] дуже актуальна, хоч події в ній відбуваються в Нью-Йорку 1950-х років. Тут є багато питань про домашнє та шлюбне життя, які залишаються і в сучасності».

«Літня книжка», Дороті Паркер

Софія з бабусею і татом проводять літо в хатинці на острові. Тут неспішно минають дні, узбережжя обвівають вітри й оминають рибацькі човни, вряди-годи навідуються нечасті гості, а морем до берега прибиває залишені кимось «скарби». Бабуся з онукою і словом не згадують про найважливіше: смерть мами та самотність. Проте любов і взаємне прийняття пронизують кожну хвилину їхнього маленького затишного літа.

«Це книжка про маленьку Софі, яка оплакує смерть мами та вирушає провести літо разом з бабусею. Бабуся та онука мають розмови, і це дуже зворушливо — бачити зв’язок між цими поколіннями».

---