Історії десяти жінок, що відкрили власний бізнес під час війни, очима українських мисткинь

Інколи, щоб злетіти, достатньо просто розправити крила. Але для того, щоб ці крила виросли, потрібно пройти шлях, сповнений випробувань, сумнівів і невідомості.

Проєкт Крила, який впроваджує організація Пакт за підтримки уряду Канади, з 2020 року допомагає жінкам з невеликих містечок і селищ Київської, Полтавської, Львівської та Харківської областей повірити у себе, розкрити свій потенціал та здійснити свої мрії. 

За ці роки понад 3400 жінок взяли участь у проєкті, деякі з них обрали шлях працевлаштування і закінчили відповідне навчання, а більшість учасниць пройшли тренінг із започаткування та розвитку власної справи та отримали фінансову допомогу від проєкту на загальну суму понад 18,5 млн гривень.

У листопаді цього року проєкт завершується. Щоб познайомити вас з деякими героїнями проєкту та їхніми історіями, українські мисткині створили десять візуальних робіт (артпортретів). Ці плакати не просто відображають справу життя жінок, але й розповідають про їхній шлях і трансформації.

Історія №1: Віра Сопельник, співвласниця майстерні MAMARADA, Київська область

Віра — співзасновниця майстерні MAMARADA, де виготовляють сумки, одяг та аксесуари з вишивкою. Окрім готових виробів, команда працює над корпоративними замовленнями. Місія майстерні — підтримка жінок у декреті та в складних життєвих обставинах. MAMARADA пропонує їм гнучкий графік, можливість навчання та перекваліфікації. Команда складається з кількох майстринь, кожна з яких робить свій внесок у створення унікальних виробів.

Історія №2: Маслова Наталія, тренерка з йоги, Харківська область

Наталія вже багато років займається йогою і допомагає іншим завдяки своїм заняттям. Спочатку це було просто захоплення, але з часом вона почала ділитися своїм досвідом і помітила, що її заняття допомагають людям знімати фізичне та емоційне напруження, покращують настрій та додають впевненості. Попит зростав, і Наталія почала проводити групові заняття, які стали дуже популярними, особливо серед жінок.

Наталія мріє відкрити власну студію йоги, а поки що орендує приміщення для занять. Вона також запровадила онлайн-заняття, щоб більше людей могли приєднатися до практики, де б вони не були. Крім того, Наталія пропонує знижки для пенсіонерів і організовує благодійні заходи, щоб підтримати військових. Її мета — зробити йогу доступною для всіх і допомагати людям знаходити спокій у непрості часи.

Коментар художниці Оксани Драчковської:

Я обрала історії Віри Сопельник і Наталії Маслової, оскільки вони найбільше резонують зі мною. До війни я ніколи не вишивала, але несподівано відчула потребу в цьому, і зрозуміла, що це стало для мене терапією. Те саме з йогою — вона відкрила для мене, наскільки важливий баланс і вплив тіла на емоційний стан.

В історії Віри я хотіла показати жіноче коло, пов’язане ниткою, яка творить орнамент. Вишивання об’єднує покоління, закодовуючи в орнаментах сенси та переживання. Це не архаїчне заняття, а спосіб єднання і творчості, який варто підтримувати. Відтворюючи історію Наталії, я прагнула передати важливість балансу: йогині на килимках серед трави символізують заземлення, відчуття опори й можливість «летіти» за мріями. Вікно з хмарами — це метафора спостереження за думками, що минають, і важливості бути в моменті.

Історія №3: Наталія Бовкун, виноградарка, Харківська область

Наталія та її родина вже понад 20 років займаються виноградарством, і сьогодні на їхньому господарстві налічується близько 400 кущів винограду та 150 різних сортів. Те, що починалося як захоплення, поступово перетворилося на бізнес. Наталія виготовляє натуральний сік, безалкогольне вино та родзинки без додавання цукру.

Завдяки грантовій підтримці сім’я змогла придбати опори для виноградників, що дозволило їм розширити виробництво. Крім того, родина проводить екскурсії, навчання та дегустації для гостей, а також заснувала «Школу виноградарства», де ділиться знаннями з іншими. Наталія постійно навчається, бере участь у грантових програмах і активно розвиває свою справу, виводячи її на новий рівень.

Історія №4: Світлана Федорова, тренерка з Zumba, Львівська область

У 2020 році Світлана перетворила своє захоплення танцями на професію, отримавши ліцензію тренерки з Zumba. Вона почала проводити заняття у рідному Сіверськодонецьку, але війна змусила її переїхати до Золочева та почати все спочатку. Завдяки своїм навичкам Світлана змогла швидко відновити фітнес-заняття і знайти нових учасників та підтримку.

Спілкування з військовими надихнуло її розробити спеціальні програми для людей з обмеженими можливостями, зокрема для поранених військових. Прагнучи допомагати ще більше, Світлана отримала ліцензію на проведення Zumba Gold, адаптованих занять для людей з різним рівнем фізичної підготовки. Вона продовжує розвивати свій бізнес, допомагаючи людям фізично та емоційно.

Коментар художниці Ольги Дегтярової:

Я обрала цих героїнь, бо їхні історії мені близькі і надихають. Перша — про танці, бо я сама люблю рухатися і відчуваю, як танці дають емоційну розрядку та радість. Мене надихає героїня, яка руйнує стереотипи про фітнес і доводить, що рух доступний кожному, незалежно від віку чи зовнішності. Друга історія — про виноградарство, яке символізує зв`язок з природою і родиною. Виноград — це плоди важкої праці, що дарують достаток і підтримку. Обидві ці історії про людей, які, незважаючи на виклики життя, не припиняють рухатись вперед і створюють спільноти.

Для Світлани Федорової я зобразила її тренування з Зумби, використовуючи яскраві кольори та енергійні рухи, щоб передати атмосферу пристрасті та емоцій. А для Наталії Бовкун я створила образ, де її фігура переплітається з виноградною лозою, символізуючи її силу і зв`язок з природою.

Історія №5: Анастасія Мовчан, майстриня з петриківського розпису, Харківська область

Анастасія — дипломована викладачка образотворчого мистецтва та досвідчена майстриня з петриківського розпису. З понад восьмирічним досвідом за плечима, вона проводить приватні уроки та майстер-класи, на яких ділиться секретами мистецтва з іншими. Основна її діяльність полягає у розписі дерев`яних виробів: від кухонних наборів до ключниць та свічників.

Найбільше Анастасію надихає спілкування з учнями та щира вдячність клієнтів, які цінують її роботу. Її улюблена справа не лише приносить дохід, але й допомагає іншим розвивати свої творчі здібності та отримувати задоволення від процесу малювання.

Коментар художниці Олесі Драшкаби:

Я обрала історію Анастасії Мовчан, майстрині Петриківського розпису, через її сміливість та натхнення. На початку повномасштабного вторгнення вона майже залишила Україну, але ризикнула всім, приєдналася до проєкту «Крила» і почала життя з нуля. У складний час Анастасія вирішила слідувати своїй пристрасті до малювання та волонтерства. Тепер вона успішна мисткиня, викладачка, волонтерка та арт-терапевтка. Її історія резонує зі мною, адже я також кардинально змінювала своє життя і знаю, яка сила приходить, коли слідуєш поклику серця. Мій плакат зображає кілька рук, що малюють орнаменти, які переходять на самі руки, — це метафора натхнення, терапії та спільної творчості.

Історія №6: Віта Пина, майстриня зі створення зефірних букетів, Київська область

Віта створює зефірні букети, які об`єднують у собі красу квітів і солодощів, залишаючись однаково привабливими, незалежно від погоди. Її композиції не в`януть і завжди викликають захват у тих, хто їх отримує. Спочатку Віта сумнівалася, чи знайдуть ці вироби свого покупця в умовах війни, але, повністю поринувши в процес, знайшла в ньому справжнє натхнення та підтримку.

Створення зефірних букетів для неї — це не просто робота, а свого роду медитація. Віта також проводить майстер-класи, бере індивідуальні та корпоративні замовлення, доставляє свої унікальні вироби по всій Україні. Вона активно розвиває бізнес і мріє відкрити власну майстерню, де зефірні шедеври будуть народжуватися щодня.

Коментар художниці Світлани Гриб:

Я обрала історію Віти, бо квіти — моя особлива тема. Я люблю їх у всіх проявах: у природі, мистецтві, орнаментах. Тому, знайомлячись із творчістю героїні, одразу уявила її серед квітучого саду, створеного її руками. У своєму творі я показала момент творчості: героїня стоїть біля столика, за вікном яблуневі гілки з плодами, а на столі — елементи її роботи. Поруч коробки з готовими зефірними квітами, які розростаються в ілюстрації, створюючи нескінченний сад. Цей сад символізує її захоплення, внутрішній світ і момент єднання з собою через творчість.

Історія №7: Оксана Ходор, майстриня-лялькарка, Львівська область

Оксана — майстриня, яка створює унікальні текстильні ляльки та брошки, додаючи до кожного виробу елементи етностилю. Її особливістю є вміння створювати мініатюрні копії людей за їхніми фотографіями, що робить ляльки особливо цінними та особистими для власників. Кожен виріб наповнений любов`ю та увагою до деталей.

Щоб розширити свій асортимент, вона почала виготовляти брошки-мотанки та екологічні сумки з перероблених матеріалів, прикрашені етнічними візерунками. Так вона не тільки розвиває свою творчість, але й зберігає національні традиції у сучасному вигляді.

Коментар художниці Марії Фої:

У дитинстві я ходила на курси крою та шиття й мріяла стати дизайнеркою одягу. Проте ця ідея швидко згасла — шиття здалося мені надто важким і кропітким заняттям. Тому люди, які створюють унікальні текстильні вироби, викликають у мене захоплення. Особливо вразили сміливість Оксани розпочати нову справу, її ідея використовувати перероблені матеріали та гармонійне поєднання традицій і сучасності. Її ляльки з безліччю продуманих деталей здаються неймовірно оригінальними й точно будуть популярними на крафтових ярмарках.

Мій твір відображає медитативний момент творчості: героїня зосереджена у своєму кутку, ніщо її не відволікає. Її маленька фігура та нескінченна «річка» тканини символізують безмежний творчий потенціал. Ця композиція передає, як улюблена справа дає людині натхнення й сили.

Історія №8: Вікторія Табачна, засновниця виробництва виробів з дроту та металу, Полтавська область

Вікторія керує бізнесом, що спеціалізується на виготовленні виробів з дроту та металу. Після повномасштабного вторгнення вона евакуювала обладнання з Харкова під обстрілами та переїхала на Полтавщину, де змогла відновити свою справу. Спочатку бізнес тримався на замовленнях харків`ян, але з часом Вікторія зареєструвалася як підприємиця та почала співпрацювати з полтавськими ковалями.

Важливим етапом для жінки стала участь у проєкті «Крила», де вона знайшла душевну рівновагу та впевненість у продовженні бізнесу. Вікторія стала переможницею програми валідації бізнес-моделі, отримала фінансову підтримку та новий верстат для згинання труб, що дозволило їй виготовити новий продукт — підвісне крісло. 

Коментар художниці Ольги Протасової:

Мене захопила історія Вікторії, її майстерність і вміння створювати тендітні й чуттєві композиції з металу. Це незвичне поєднання сили матеріалу і витонченості форми вражає своєю глибиною. Особливо надихнули її стійкість та наполегливість у роботі. Основна ідея моєї роботи — показати героїню в оточенні її творінь. Ця композиція символізує нерозривний зв’язок між людиною і її творчістю, підкреслюючи, наскільки важливою є ця діяльність для її життя. Я прагнула передати, як творчість стає невід`ємною частиною нашого існування, формуючи нас зсередини.

Я використала техніку крафт-ілюстрації. У роботі поєднала пластилін, папір, тканини та інші матеріали, створюючи тривимірні об`єкти, які потім фотографую і обробляю. Цей підхід дозволяє створити символічний портрет, що розкриває не лише зовнішність, а й внутрішній світ героїні, її зв`язок із мистецтвом та її унікальність.

Історія №9: Марина Цигрик, засновниця бренду одягу та прикрас Symbio Project, Полтавська область

Марина — засновниця бренду Symbio Project, який спеціалізується на жіночому одязі та аксесуарах локального виробництва. Вона вірить у важливість якості та довговічності речей, що допомагає уникати надмірного накопичення одягу та спонукає до свідомого споживання. Асортимент бренду включає футболки, худі, шопери та керамічні підвіски.

Symbio Project робив акцент на лімітовані колекції, кожна з яких була пов`язана з життєвими історіями та соціально значущими темами, такими як сила жінок і українська ідентичність. Для Марини важливим було створити не просто бізнес, а цінну справу, яка приносить їй незалежність і дозволяє виражати свої ідеї через моду.

Хоча в умовах невизначеності, спричиненої війною та іншими викликами, важко говорити про стабільний успіх, бренд продовжував радувати своїх клієнток якісною продукцією. Наразі Марина прийняла рішення закрити Symbio Project, але не зупиняється на досягнутому — вона заснувала новий бренд прикрас, продовжуючи свій шлях у творчості та бізнесі.

Коментар художниці Катерини Лісової:

Мене захопила історія Марини, її підхід до створення одягу та прикрас, що базується на українській культурній спадщині. Вона майстерно звертається до народної пам’яті, вшиваючи глибокі сенси у свої вироби. Для мене це резонує, адже у своїй практиці я теж приділяю багато уваги змісту як основі будь-якого художнього твору. Постер «Вікно» став символічним відображенням творчої роботи Марини. Я обрала цей елемент, адже він пов’язаний із її проєктом і є впізнаваним артефактом із села Ловинь на Чернігівщині, який надихнув одну з її колекцій. Вікно символізує нові можливості, які Марина отримала завдяки участі в проєкті «Крила», а також творчий простір, що відкривається перед нею.

Історія №10: Анастасія Гейло, майстриня з виготовлення льодяників, Київська область

Анастасія — підприємиця з Білої Церкви, яка створює патріотичні льодяники у формі українського прапора, герба та карти. Випускниця проєкту пройшла через величезні випробування, переживши ампутацію кінцівки через рецидив раку. Але це не зупинило її — Анастасія створила унікальний продукт, який здобув популярність серед волонтерів і став чудовим сувеніром для іноземців.

Анастасія впевнена, що її льодяники приносять радість і дарують повернення в дитинство як дітям, так і дорослим. Сьогодні її патріотичні солодощі можна знайти в Києві, Обухові та Білій Церкві, а також на ярмарках та онлайн, що дозволяє поширювати її бізнес далеко за межі рідного міста.

Коментар художниці Юлії Табенської:

Історія Анастасії Гейло та її «Льодяники з цукрової карамелі» — це не лише про цукрові ласощі, але й про мужність, стійкість і здатність знаходити красу навіть у найважчі моменти життя. Це розповідь про жінку, яка, незважаючи на труднощі, не лише продовжує будувати свій бізнес, але й втілює свої мрії. Її життєва енергія, оптимізм і прагнення ділитися своїм досвідом надихають мене. А ще це історія про цукрове диво з дитинства, яке додає сили й надії.

Я прагнула показати, як навіть у найскладніші часи героїня здатна змінювати реальність, створюючи красу, яка дарує радість іншим. Льодяники — це не просто цукерки, а символ дитинства, захисту, турботи та любові. Це маленькі дива, які приносять радість дітям і викликають ностальгію у дорослих. Саме тому я створила «цукровий дивосвіт» на плакаті, що відображає мою власну ностальгію.

Кожна з цих історій — яскравий доказ того, як можна перетворити труднощі на нові можливості. Жінки, що стали частиною проєкту Крила, не тільки змінюють своє життя, але й надихають інших розкрити власний творчий потенціал, попри будь-які обставини.

Цей матеріал створено завдяки підтримці Уряду Канади у рамках проєкту Крила (Жінки залучені: шлях до зростання та економічної безпеки), який впроваджує організація Пакт. Інформація, яка представлена у матеріалі, не обов’язково відображає погляди Уряду Канади.