У Києві обговорили стратегію розвитку нематеріальної культурної спадщини

У Національному музеї народної архітектури та побуту України відбулася публічна дискусія на тему "Стратегія розвитку нематеріальної культурної спадщини в Україні" за участі фахівців у сфері культури, представників міжнародних інституцій, митців, експертів і громадських діячів.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Дискусія стала частиною фестивалю "Жива культура – живий світ", що відкриває серію заходів до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини, проголошеного на 42-й сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО у 2023 році.

Модерувала захід заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Анастасія Бондар.

"Наша нематеріальна культурна спадщина — це не лише пам’ять про минуле, а доказ того, що ми живі, сильні й здатні передавати цінності далі, навіть у найтемніші часи. Завдання держави — не втручатися, а допомагати: чути, підтримувати, берегти й ділитися цією живою мудрістю світу", - зазначила Бондар.

Вона наголосила на необхідності відкритого діалогу між усіма учасниками процесу.

"Тема нематеріальної культурної спадщини значно глибша і давніша за будь-які політики чи стратегії. Тому важливо, щоб ми разом — фахівці, громади, міжнародні партнери, держава — розробили спільні рішення, що дадуть нове дихання нашій спадщині", - підкреслила Боднар.

Перший заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко акцентувала увагу на важливості збереження нематеріальної спадщини.

"Документування, фіксація та передача від покоління до покоління традицій різних спільнот набуває особливого значення для нас зараз, в час війни, коли носії знаходяться під фізичною загрозою знищення, розриваються традиційні звʼязки та можливість передачі знань. Тому наше спільне завдання надавати можливості спільнотам практикувати нематеріальну спадщину та популяризувати різні її прояви", - наголосила Григоренко.

Читайте також: МКСК та ALIPH підписали меморандум про створення Українського фонду культурної спадщини

За її словами, "охорона нематеріальної спадщини — це про майбутнє, а не тільки про минуле. Саме тому подібні заходи — це не лише професійна дискусія, а й можливість об’єднати зусилля, підтримати одне одного й разом творити нові стратегії збереження і передачі традицій".

Своєю чергою голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі висловила підтримку Україні в боротьбі за збереження своєї культури в умовах війни.

"Бути тут — це акт солідарності. Для ЮНЕСКО важливо не лише говорити про захист спадщини, а бути з тими, хто її зберігає. Конвенція 2003 року визначає три ключові напрями — документацію, передачу та інституційну підтримку, і ми раді працювати з Україною в усіх цих напрямах", - зазначила Бардескі.

Вона також відзначила зусилля України, спрямовані на збереження традицій, і підкреслила, що включення елементів української нематеріальної спадщини до Списку ЮНЕСКО - це не лише міжнародне визнання, а й внесок у загальнолюдську культурну спадщину.

Крім того, були представлені основні положення Стратегії розвитку культури 2025–2030 років, ухваленої урядом навесні 2025 року.

Як зазначила Григоренко, документом передбачені інтеграція культури до політики національної безпеки та міжвідомча взаємодія на всіх рівнях — від громад до центральних органів влади. Зокрема пріоритетними є питання збереження локальної ідентичності, зв’язку поколінь, реінтеграції ветеранів до цивільного життя через культуру, підтримку ментального здоров’я і впровадження безбар’єрності.

Учасники обговорили здобутки і плани у сфері охорони нематеріальної культурної спадщини, правові аспекти і стратегічне бачення розвитку галузі.

Як повідомляв Укрінформ, т. в. о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна обговорила з керівниками профільних структурних підрозділів обласних і Київської міської державних адміністрацій ключові завдання для сфери.

Фото: МКСК