“Дві любові Вадима Одайника”: У Львові відкриють виставку до 100-річчя майстра Карпат

29 жовтня, у п’ятницю, о 16:00 у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (головна будівля, проспект Свободи, 20, м. Львів, Україна) відбудеться урочисте відкриття виставки “Дві любові Вадима Одайника”.

Виставка приурочена до 100-річчя від дня народження Вадима Одайника (1925–1984), народного художника України, лауреата Шевченківської премії. Експозиція під назвою «Дві любові Вадима Одайника» символічно розкриває ключові джерела натхнення митця – його дружину Зою та Карпати. Вона включає десятки пейзажів, жанрових композицій та портретів, що демонструють глибоку ліричність та майстерність живопису. Твори Вадима Одайника зберігаються у понад 100 музеях України та світу, що свідчить про його значний внесок у культурну спадщину.

Вадим Одайник (1925–1984) – визначний український живописець, член Національної спілки художників України, заслужений художник України (1971), лауреат Шевченківської премії (1975). Випускник Київського художнього інституту, він працював у різноманітних жанрах – від батального живопису до ліричного портрета й натюрморту. Його твори вирізняються яскравою кольоровою палітрою та емоційною насиченістю. Особливе місце у його творчості посідають карпатські пейзажі, створені під враженням від подорожей Закарпаттям. Серед його знакових робіт – «Гуцульське весілля», «Троїсті музики», «Весна», «Червона кузня» та інші, які відображають тонке відчуття української природи і традицій.

Назва виставки безпосередньо відсилає до відомої цитати художника: «Зоя (дружина) — моє перше кохання, а Карпати — друге».

Вернісаж виставки “Дві любові Вадима Одайника” відбудеться 29 жовтня. Сама виставка триватиме до 30 листопада 2025 року. Відвідувачі можуть оглянути експозицію у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького за графіком: Вт-Нд з 10:00 до 18:00 (каса до 17:30). Ця ювілейна виставка має виняткове значення для популяризації творчості одного з найяскравіших представників українського живопису XX століття та збереження його культурної пам’яті.

Наталка СТУДНЯ