«Важливо бути готовим до викликів». Інтерв’ю з оперною зіркою Ольгою Кульчинською про творчий шлях і не тільки

Ольга Кульчинська — уродженка Рівного, випускниця Київської національної музичної академії, клас Народної артистки України Марії Стефʼюк. Вона вражає своїми акторськими здібностями, а подекуди навіть вдається до акробатичних трюків. Їй довіряють головні ролі на провідних оперних сценах світу. Про творчий шлях артистки та секрети успіху читайте далі. 

Пані Ольго, ваше виконання насправді заворожує і дарує неймовірну насолоду — слухаєш і не можеш відірватися! Нинішня зустріч з вами — щедрий подарунок. Ви представляєте Україну перед усім світом, тож розкажіть про ваші найближчі вистави.

У жовтні я співатиму в Гамбурзі партію Фіорділіджі (Cosi fan tutte Моцарта), потім у Віденській опері — Маргариту в «Фаусті» Шарля Гуно, в листопаді — Бланш у «Діалогах кармеліток» Франсіса Пуленка. Від середини грудня в Мюнхені починаються репетиції зовсім нової постановки «Фауста», а навесні в Амстердамі — «Весілля Фігаро» Моцарта (роль Сюзанни). В липні поїду до Санта-Фе, США, де виступатиму під керівництвом Керрі-Лінн Вілсон — видатної диригентки, яка невпинно і послідовно підтримує Україну.

Ви не граєте — ви перевтілюєтесь у своїх героїнь. Мене глибоко вразило виконання вами Клеопатри в «Юлії Цезарі» Генделя: оце німе ридання над тілом коханого, спроби його оживити, підняти, потім ви падаєте без сил — а голос ллється бездоганно. В інших сценах ви взагалі співаєте майже сторчголов... Як вам це вдається?

Дуже важливо бути готовим до викликів, не боятись ризиків і бути на одній хвилі з режисером. Пробувати раз у раз, не виходить — шукати інший спосіб. Наприклад, у Барселоні я співала Лейлу («Шукачі перлин» Жоржа Бізе), і режисер перетворив дійство на реаліті-шоу серед пляжу. Мені довелося виконувати дуже складну, колоратурну арію в різних позах йоги. Тож я багато займалась вдома: виспівувала і тренувалась, як спортсменка. Головне — практика і ще раз практика, відкритість до всього нового. І коли ти розумієш, що змогла це зробити, то відчуваєш таку безмежну свободу!..

До речі, про новаторство: дедалі більше ми бачимо оперних співачок негліже, босоніж, простоволосих, майже без гриму. Коли ви з цим стикнулися в перший раз, як почувались?

Напевно, по максимуму такий мій образ був у «Цезарі» — в зовсім короткій сорочці. Спочатку було трошки незручно, а потім починаєш співати, занурюєшся в роль — і ти вже про це не думаєш. А вперше я з цим стикнулась у «Капулетті та Монтеккі» Вінченцо Белліні: моя героїня з’являється негліже, потім вдягає весільну сукню, знов її знімає. Не можу сказати, що це мені було складно, дискомфорту я не відчувала. До речі, деяким співачкам доводиться навіть у купальниках на сцену виходити.

Якось в інтерв’ю ви розповідали про свою студентську практику безкоштовних концертів. Ви співали тільки академічну музику? А як щодо легких жанрів — джаз, поп, оперета? Що ви слухаєте в машині або у вільний час?

О, я дуже все це люблю! Оперета — це взагалі моє, в мене німецька дуже природно звучить. Мені завжди комфортно в цій музиці. Я вважаю, що оперні виконавці обов’язково мають просто навіть вдома наспівувати попмузику: це дає гнучкість апарату. Ти мусиш уміти співати не тільки академічною постановкою, яка є найближчою до природної. Адже такі артисти, як Барбра Стрейзанд, наприклад, використовують інші методи, щоб брати верхні ноти. І коли я починаю співати репертуар Стрейзанд, у мене ламається голос у певному регістрі, тому що вона відкриває гортань по-іншому.

Оскільки наш журнал переважно жіночий, не можу не спитати: які модні й косметичні бренди вам більше до вподоби? Які процедури з догляду ви практикуєте?

У мене є косметологиня, вона родом з Дніпра, але живе в Амстердамі. У неї медична освіта, вона запроваджує різні ефективні процедури, як-от NAD+ для оновлення клітинного метаболізму. Це зараз дуже розповсюджено серед жінок — і молодих, і 45+. Щодо косметики з догляду, я давно обрала для себе iS Clinical. Час від часу змінюю її, коли закінчується, але потім все одно повертаюсь. Серед декоративних засобів у театрі зазвичай використовують професійні бренди: M.A.C, Make Up For Ever. Візажисти надають перевагу Dior, NYX — там велика палітра кольорів. Я завжди прошу, щоб мені обов’язково наносили зволоження. Через те, що нас часто гримують, важливо слідкувати за очищенням і доглядом — хай це буде навіть один хороший крем. Втім, у мене інша проблема: пів валізи з отими скляночками кремів, сироваток, засобів для волосся. Я все це мушу з собою возити.

Ну, так тримати, адже ви чудово виглядаєте!

Щодо одягу — з ним теж непросто, хочеться у валізу взяти все! Я ж людина, яка любить вдягатися — до слова, не капсульно. Часто подорожую, тож зазвичай беру базові вбрання. Хоча люблю в один день ходити на підборах, в інший — у кросівках, або ж обираю рок-стиль. Через день знову щось елегантне кортить вдягнути. Тож у цьому плані складно подорожувати — бажано взяти те, що було б цікаво носити. Я дуже ціную наші бренди, українські. У мене є декілька виробів Христини Рачицької в стилі вишиванок. Також дуже подобається Gepur і головні убори Ruslan Baginskiy. Підборам надаю перевагу влітку. Концертні туфлі теж на підборах — улюблені Armani, Dior. Придивляюсь до Manolo Blahnik. Проте для сцени вище семи сантиметрів взуття не підходить — така наша специфіка...

Часто доводиться чути від оперних співаків, що нині дуже висока конкуренція, вкрай важко пробитися на велику сцену, отримати вигідний контракт. А вашій кар’єрі що більше посприяло — перша премія на конкурсі чи досвідчений агент?

У мене спрацювало все комплексно. До перемоги на вокальному конкурсі в Барселоні в мене номінально був агент, але він нічого мені не пропонував, ми контракт не підписували. А через два місяці після конкурсу мене запросила Цюрихська опера на постановку «Капулетті та Монтеккі» з Джойс ДіДонато. За місяць до прем’єри одна співачка відмовилась від участі, я мала її замінити. Впродовж декількох тижнів вивчила партію, онлайн займалась зі своєю викладачкою. Режисером був Крістоф Лой, з яким я відтоді дуже плідно співпрацюю. Такі режисери насправді дають співакам найвищу акторську школу. Після цюрихської постановки в мене вже пішли цікаві контракти. Звичайно, агент теж відіграє значну роль. Зараз моїми справами займається Center Stage Artist Management.

Як часто ви займаєтесь із педагогом-репетитором?

У мене є піаністи, з якими дуже давно спілкуюсь і які знають мій голос. Вони, до речі, не в театрах працюють: один у Відні живе, він фрілансер, інша піаністка — в Мюнхені. Я з ними роблю різний репертуар, їхньому слуху цілком довіряю. Крім того, дуже багато років займаюсь з вокальною викладачкою, котрій неймовірно вдячна. Адже голос постійно росте, він змінюється, і вона цей процес чудово розуміє. Тому мати таку колегу дуже важливо для мене. 

Чи є певні методи збереження голосових зв’язок? Чи існує практика страхування?

Так, є така практика, але це дуже дороге задоволення, складне з юридичної точки зору. В деяких театрах страхують хористів, тому що в них величезне щоденне навантаження.

З огляду на історію вашої сім’ї або на історію таких пар, як Гізелла Ципола і Стефан Турчак, як ви вважаєте — чи може бути щасливим шлюб тільки з людиною спорідненої професії? Чи може повністю розділяти вашу відданість мистецтву партнер, який не має відношення до творчої сфери?

Я абсолютно впевнена, що може. Адже творчі професії бувають абсолютно різними. Менеджер або бармен теж може бути творчим, розумієте? Важливо, щоб людина поруч з тобою усвідомлювала специфіку твоєї роботи, захоплювалась нею, не була байдужою, навіть якщо не сильно в цьому розбирається.

У вас є хобі, не пов’язані з музикою?

Я рік тому почала танцювати танго. Мені це дуже до снаги! Я в Зальцбурзі ходила на уроки, в Лондоні теж. Багато людей різного віку відвідують танцклас — до речі, чоловіків більше, ніж жінок. Люблю також займатися спортом, але в міру. Хоча деякі з моїх колег бігають марафони так завзято, наче це для них не хобі, а спосіб життя.

---