Як створити різдвяний вертеп

Невід’ємний елемент Різдва — вертеп. Це народна вистава, що відтворює історію народження Ісуса Христа. Від XVIII до початку XX століття вертеп побутував на всій території України переважно як лялькове дійство, а згодом з’явилася й жива форма, яка поширена й досі.

У цьому матеріалі ми розповімо, як створити власний вертеп. Для його підготовки ми використовували інформацію з практичного посібника зі створення вертепу.

Кадр з фільму «Різдво разом», Ukraїner

Як зібрати команду 

Щоб зберегти традиційну драматургію, знадобиться щонайменше семеро учасників. Верхньої межі немає — усе залежить від простору й часу, але оптимальною вважається команда з 12–13 людей, аби містерія не була надто довгою.

Шукати учасників можна серед друзів, колег чи рідних. Якщо ж охочих поруч немає, на допомогу прийдуть соцмережі — там часто з’являються оголошення про набір до вже сформованих вертепів. Також організація «Сад вертепів» працює з індивідуальними запитами й допомагає з організацією дійства.

«Сад вертепів» / Ukraїner, Христина Кулаковська

Сценарій

Традиційно вертеп складався з двох частин — релігійної та народної. З часом чіткий поділ зник, а обидві лінії переплелися в єдину драматургічну структуру. В інтернеті легко знайти різні варіанти сценаріїв — як для відтворення, так і для адаптації. Якщо ж у вашій команді є людина з досвідом або бажанням писати, можна створити власний, оригінальний сценарій.

Головне — зберегти ключових персонажів: трьох Царів, Ангела, Ірода, Пастушка, Смерть, Цигана або Жида та Чорта. Сценарій має бути динамічним, із чітким конфліктом і кульмінацією, а персонажі — активно взаємодіяти між собою й жартувати.

«Сад вертепів» / Ukraїner, Христина Кулаковська

Колядки

«Сад вертепів» радить обирати колядки того регіону, де ви плануєте вертепувати. Так ви підтримуєте локальну традицію й водночас глибше її пізнаєте. Наприклад, на сайті Цифрового архіву фольклору зручно користуватися фільтрами для пошуку колядок за областями.

Костюми та реквізит 

Орієнтиром можуть слугувати традиційні костюми з архівних фотографій. Часто образи вдається зібрати з власного гардероба, старого одягу батьків чи навіть бабусь і дідусів, а також із секондгендів, барахолок або онлайн-магазинів. Дещо, ймовірно, доведеться пошити самостійно, замовити або придбати в інших вертепувальників.

Вертеп с. Боршів, Львівської обл., 1970-ті рр. / Особистий архів Григорія Мединського, платформа «Локальна історія»

Чого робити не варто

Щоб вертеп минув вдало, «Сад вертепів» радить уникати таких дій:

• грюкати у ворота;
• кричати на вулицях;
• надовго затримуватися в одній хаті;
• брати гроші там, де вони потрібніші;
• надмірно захоплюватися пригощеннями.

Натомість варто завжди запитувати дозволу на колядування, не оминати жодної хати та розпитувати про місцеві різдвяні традиції.

---