«Люди ходять і ні на що не скаржаться» — як українські діти проводять час у таборах КНДР

Місяць тому, третього грудня, експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська заявила на слуханнях у Сенаті США, що росіяни вивозять українських дітей з окупованих територій у табори у Північній Кореї. Організація задокументувала 165 таборів перевиховання на окупованих територіях України, у Росії, Білорусі та КДНР.

Юристка тоді показувала фотографії 12-річного Михайла з Донеччини та 16-річної Лізи з Сімферополя. Цих дітей відправили до табору Сонгдовон. «У цьому таборі дітей навчали знищувати японських військових і знайомили з корейськими ветеранами, які в 1968 році напали на американський корабель “Пуебло”, вбивши і поранивши дев’ятьох американських солдатів», — зазначила Рашевська.

Зараз редакція розслідувань Суспільного дізналася більше про міжнародний дитячий табір «Сондовон».

«Сондовон», відкритий 1960 року поблизу портового міста Вонсан на березі Японського моря, називають аналогом радянського «Артека».

Конкурси на путівки до північнокорейського табору проводить російська молодіжна організація «Рух перших», у проєкті брав участь і кримський «Артек». Переможців відбирають за есеями та мотиваційними листами. Серед дітей, що їздили на літні зміни у 2025 році, розслідувачі виявили вже згаданого Михайла. Родом він із Макіївки, навчається в ліцеї, сам подав заявку на путівку до КНДР. Про поїздку згодом розповідав проросійським медіа.

У Пхеньян летіли з Владивостока. У таборі діти брали участь у спортивних і культурних заходах, щодня їх возили на екскурсії та показували пам’ятники.

«Дуже сподобалось. Настільки в людей розвинений культ особистості: дуже вшановують Кім Ір Сена, Кім Чен Іра, Кім Чен Ина. Люди ходять і ніхто ні на що не скаржиться. Все у всіх є, і все у всіх добре», — каже Михайло.

Щоранку о 6:30 діти повинні прибирати та замітати навколо пам’ятника Кім Ір Сена та Кім Чен Іра. Корейські діти мали вклонятися портрету вождя при вході до їдальні. Увесь час перебування діти були без зв’язку та доступу до інтернету; для зв’язку з рідними є спеціальні кімнати з телефонами. Хвилина дзвінка коштувала один долар США, тому кожна дитина вмикала на телефоні секундомір.

В однакових кімнатах проживали переважно по п’ятеро-шестеро дітей. На кожну кімнату — окремі душ та туалет. Серед розваг були й комп’ютерні ігри з насильницькими та політизованими сюжетами, наприклад, із підривом Білого дому.

Ліза з Сімферополя виграла поїздку до «Сондовона» у 2024 році. Але про неї не писала у соцмережах. Її також не знайшли у списках дітей, яких відібрали, тому невідомо, чи вона їздила у КНДР.

На опублікованому в 2024 році відео один з гостей табору виголошує промову на тлі озброєних російських солдатів: «Ми, юнармійці, та ви, північнокорейські союзники, станемо новими нащадками своїх батьків, які служать у збройних силах РФ і Корейської народної армії. І ми разом наближатимемо день, коли американський імперіалізм буде знищено», — каже Владислав Кушніренко, вчитель історії з російського Хабаровська, який їздив у табір з учнями.

«З того, що я бачу у програмі табору, то тут просувається ідея, що Росія, Північна Корея — це країни, незрозумілі для інших. Які мають свої особливі культуру й бачення того, як має бути розбудована держава та як мають виховуватись діти. Така візія не подобається іншим, і через те Росії та КНДР “потрібно об’єднуватись, щоб протистояти світу”», — коментує Рашевська.

За її словами, Росія подає такі поїздки дітей як «культурні обміни», але за своєю суттю вони є інструментом політичної пропаганди. «Такі практики мають багато спільного з радянськими методами використання дітей у державних ідеологічних цілях і заборонені міжнародним правом», — додає юристка.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті