Уряд вирішив, що 30 вітряків на карпатській полонині Руна не нашкодять природі

13 лютого Міністерство економіки, яке відповідає за захист довкілля після ліквідації Міністерства довкілля, опублікувало позитивний висновок щодо проєкту будівництва вітрової електростанції на полонині Руна у Карпатах.

У виновку йдеться, що проєкт має «низький показник негативного впливу на довкілля», зокрема на птахів і кажанів: об’єкти електростанції розташовано на належній відстані від заповідного фонду, сама територія не належить ані до цього фонду, ані до Смарагдової мережі.

30 вітряків на Руній і ще десятки — на інших горах

На Руній (ми відмінюємо, бо «руна» — прикметник, що значає «рівна») планують встановити 30 вітряків загальною потужністю до 156 МВт. Реалізують проєкт компанія «Вітропарки України» та виробник вітротурбин «Френдлі Віндтехнолоджі», що з початку великої війни релокувалися з Краматорська в закарпатське місто Перечин. Бенефіціарами «Вітропарків» є нардепи Максим Єфімов та Едуард Мкртчан.

Вітрова станція на Руній — лише один із багатьох проєктів компанії у Карпатах. Плани охоплюють також полонини Красна і Апецька, гори Гостра і Лютянська Голиця, Вододільний хребет і Свидовецький масив. Докладніше — ми писали тут.

Проти проєктів вітряків у Карпатах виступає низка екозахисних організацій. Міністр економіки Олексій Соболев визнав, що до Міністерства надійшло понад 500 звернень.

Нарізання салямі

Коментуючи рішення Міністерства, Соболев запевняє, що проєкт ВЕС не передбачає вирубування лісів — техніка їхатиме дорогою, що вже існує. Як аргумент на користь того, що дика природа полонини не є незайманою, міністр наводить збудований у 1960-х військовий бункер для прийому й передачі кодованих сигналів.

Соболев визнав, що «Вітропарки України» використала підхід salami slicing — коли проєкт штучно нарізається на кілька дрібніших етапів: наприклад, спершу одна лише дорога, потім десять вітряків, потім ще десять і так далі. Зазвичай так роблять, щоб уникнути повної процедури оцінки впливу на довкілля та спростити отримання дозволів. Кожен «шматочок салямі» не перевищує порогові значення для повної ОВД.

Міністр розводить руками: чинний закон не містить прямої заборони такого підходу. Водночас пообіцяв ініціювати зміни до законодавства, які унеможливлять подібні ситуації в майбутньому.

«Ми чітко зобов’язали забудовника мінімізувати можливі впливи на довкілля: встановити на турбінах системи відлякування кажанів та птахів, відсунути дорогу подалі від болота та облаштувати нові водойми для розмноження рідкісних тритонів. Передбачені і компенсаційні заходи», — запевняє Соболев.

Вирубаний ліс

Українська природоохоронна група заявила, що не вірить у те, що вирубок лісу під вітроелектростанції не було і не планується. Так, на горах Красна, Свидовець та Гостра вже сформовано земельні ділянки й встановлені вимірювальні вежі для майбутнього будівництва.

«Заради будівництва вітроелектростанцій не просто вирубали праліс — просто зараз, поки ви читаєте цей текст, рубають вікові буки для прокладання ліній електропередач на полонину Руна та полонину Гостра», — стверджують в організації.

Експерт природоохоронної групи Петро Тєстов вважає, що низка фактів свідчить про те, що проєкт вітряків було домовлено і схвалено заздалегідь.

Так, інвестор вклав десятки мільйонів гривень у будівництво ще до отримання висновку ОВД. Так само ще до висновку держпідприємство «Ліси України» збудувало дорогу на полонину, вирубивши праліс і, відповідно, втратили сертифікацію FSC. «Лісники заплатили свої гроші за будівництво доріг, втратили сертифікати FSC на два надлісництва».

Також, за словами Тєстова, у Державній архітектурно-будівельної інспекції та Державній екологічній інспекції вирішили, що фундамент вітряка не є складовою будівництва вітряка.

Громадська організація «Зберегти Пікуй» заявила, що шукає додаткову юридичну допомогу для захисту Карпат від ВЕС, та запросила міністра Соболева у похід у гори.

Деякі оглядачі зауважують, що Закарпаття — це область із найменшим вітровим потенціалом в Україні. До того ж, будувати вітряки доводиться в умовах складного рельєфу, враховуючи значний вплив на довкілля й пов’язані з цим обмеження. Закарпатські медіа припускають, що регіон обрали передусім за географічну близькість до країн ЄС: Угорщини, Словачини та Румунії, що дозволяє, за бажання, експортувати електроенергію за кордон.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті