У Тбілісі відбувся вечір поезії Рауля Чілачави, присвячений культурним зв’язкам Грузії та України

У Будинку письменників Грузії пройшов творчий вечір грузинської та української поезії, головним гостем якого став відомий поет, перекладач, літературознавець і дипломат Рауль Чілачава.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Грузинсько-українська платформа.

Цей захід став завершальним у серії літературних зустрічей, які метр провів протягом останніх днів. Цього разу дискусійна та мистецька панелі були повністю присвячені багатовіковим грузинсько-українським історичним, політичним, релігійним і культурним зв’язкам.

Життєвий і творчий шлях Рауля Чілачави нерозривно пов'язаний з Україною: приїхавши ще юнаком за студентським обміном на два роки для вивчення української мови, він залишився на десятиліття, реалізувавши себе в активній науковій, письменницькій і державній діяльності. Лише повномасштабне російське вторгнення у 2022 році змусило його повернутися до рідної Грузії.

Тематична презентація в Будинку письменників розпочалася з постаті Тараса Шевченка. Присутнім не лише декламували твори Кобзаря, а й розповіли про історичне особисте знайомство класика грузинської літератури Акакія Церетелі з українським поетом у Петербурзі, адже ім’я Шевченка посідає особливе місце у грузинській перекладацькій традиції ще з XIX століття.

Читайте також: УкраїнськийДім у Тбілісіпровівблагодійнийярмарок

Окрему увагу під час вечора приділили новим двомовним виданням поезій Павла Тичини та Галактіона Табідзе, які нещодавно побачили світ у перекладі Рауля Чілачави. Ексклюзивність цим книжкам надають унікальні авторські ілюстрації – живописні роботи Павла Тичини та оригінальна графіка Галактіона Табідзе. Гості вечора мали змогу почути декламування цих віршів як грузинською, так і українською мовами.

Нагадаємо, у березні в межах Національного тижня читання поезії в «Українському домі» у Тбілісі пройшла творча зустріч Раулем Чілачавою. Вечір під назвою «Слово про “Кавказ”» став символом духовного єднання українського та грузинського народів.

Фото: Грузинсько-українська платформа / Фейсбук