В США діє програма, де безхатькам з наметів дають квартири на рік

З 2024 року в Клівленді діє ініціатива «Дім для кожного сусіда», яка вже допомогла понад 200 бездомним людям швидко перебратися з вулиці до власних домівок.

Програма орієнтована на тих, хто живе під відкритим небом і зазвичай уникає традиційних притулків.

Програма «Дім для кожного сусіда» закриває важливу прогалину в міських сервісах. В окрузі Каяхога діють державні програми для сімей, жертв домашнього насильства та людей з інвалідністю. Дорослі, які не підходять під ці критерії, можуть піти до притулку, але часто відмовляються: там вимагають розлучитися з родичами, кинути домашніх тварин чи роз’їхатися з партнером протилежної статі. Дехто бореться із залежностями або просто не почувається в притулках у безпеці, через що люди й опиняються на вулиці.

У лютому 2024 року мер Клівленда Джастін Біфф запустив програму «Дім для кожного сусіда», заявивши, що кожен мешканець заслуговує на безпечний дім. Він виділив на проєкт два мільйони доларів із міського бюджету та понад два з половиною мільйона федеральних коштів на оренду часів пандемії, поставивши мету переселити з вулиць щонайменше 150 людей за 18 місяців.

Пілот стартував у серпні 2024 року з дванадцятьма людьми в наметових таборах. На пошуки житла для них пішло цілих шість тижнів, і команда зрозуміла, що так цілей не досягти. Після цього фахівці переглянули роботу з орендодавцями, прискорили процес і вже до кінця 2024 року розселили 100 людей, а у квітні 2025-го достроково виконали план мера.

Соцпрацівники приходять до наметових містечок із водою та речами, розповідають про програму та запитують про потреби: чи потрібні сходи, чи є домашні тварини, в якому районі хочеться жити. Потім фахівці знаходять квартири, допомагають заповнити заявки й підписати договір, а благодійники привозять меблі, посуд та одяг. Команда також керує окремим фондом, який допомагає погасити борги за комуналку, відновити документи чи очистити кримінальне минуле через Юридичне товариство. Після заселення соцпрацівник регулярно провідує нових мешканців, допомагає адаптуватися та готує їх до завершення річної субсидії.

Водночас проєкт викликає і критику. Дехто з міських депутатів заявляє, що селити людей із залежностями чи психологічними проблемами у звичайні будинки без суворого нагляду підриває всю систему притулків, адже навіщо комусь іти туди, якщо можна пожити в наметі та отримати безплатну квартиру.

Організатори відповідають, що притулки підходять далеко не всім, і залишати людей на вулиці не можна. Крім того, іноді виникають проблеми з орендодавцями через спроби мешканців підселити друзів, що інколи призводить до виселень.

Але сама ця програма, як і багато інших, зараз під загрозою через постійні скорочення бюджетів. Ще з осені минулого року законодавство постійно змінюється, і тривають нескінченні обговорення про те, які ініціативи фінансувати далі, а які закрити.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті