/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F163%2Fb5d7aae057c9822faf33f0de61e214ac.png)
Здобич / Рецензія
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F163%2Fb5d7aae057c9822faf33f0de61e214ac.png)
Твіт (Х) рецензія: Хижак у 18 столітті — це криваво, динамічно, але по-голлівудськи наївно. Картонні лиходії та сценарні милиці не псують головного: франшиза нарешті отримала бадьорий слешер.
Почну здалеку. Коли я вперше почув про «Хижака» в сетингу Північної Америки 18 століття, мене це дуже збентежило. Звучало незвично і ризиковано. Але лор існування бойових інопланетян здатний виправдати багато речей. Режисер Ден Трахтенберг знімав це кіно як справжній фанат, підліток у душі, який просто задався питанням: «А що, якщо..?». І в нього вийшло. Хижак у диких лісах Америки — це дійсно цікаво.
Звісно, місцеві звичаї та побут команчів викликають питання — в усьому цьому відчувається голлівудська випрасуваність та неправдивість. Але цей недолік з лишком окупається скаженим темпом і кров’ю. Багато крові. Рейтинг R відпрацьовує на повну, перекриваючи історичну недостовірність відірваними кінцівками.
Проте фільм не зміг уникнути сучасних трендів, зокрема моди на сильних і незалежних героїнь. На жаль, авторам не вдалося впоратися з цією задачею органічно. Зовсім не відчувається пропрацьованість жіночої лінії Нару. Немає глибинного розуміння того, як до жінок ставляться в племені. Її гендер тут працює просто як студійна галочка — головну героїню можна було б легко замінити на хлопця, і в сюжеті не змінилося б абсолютно нічого. А всі сценарні діри та безвихідні ситуації автори ліниво вирішують за допомогою собаки. Песик тут виступає класичним пухнастим «роялем у кущах», рятуючи героїню в найкритичніші моменти.
Ще одним суперечливим моментом став третій акт і поява французьких траперів. Задум зрозумілий: катарсисом мав стати динамічний конфлікт сучасної (на той час) людської зброї та технологій Хижака. Але французи виявилися абсолютно картонним гарматним м’ясом, введеним лише для того, щоб показати яскраву криваву баню. А арсенал самого прибульця викликає легкий когнітивний дисонанс: його зброя виглядає одночасно і застарілою (кістяна маска замість металу), і занадто високотехнологічною (стріли з лазерним наведенням). Творці трохи заплуталися в бажанні показати щось нове і водночас віддати шану оригіналу.
Висновок: Не дивлячись на відверті шаблони, певну вторинність та відчутні проблеми зі сценарієм — кіно мені сподобалося. Так, це простий і прямолінійний фільм, але саме такий формат ідеально пасує цій франшизі. «Хижаку» не потрібні складні урядові змови чи заплутаний лор, йому потрібне первісне виживання та драйв. Ден Трахтенберг чудово це відчув і довів, що цей підхід працює (що він успішно закріпив і у своїх наступних двох роботах). Якщо приглушити внутрішнього критика, від стрічки можна отримати щире задоволення.
Емоджі рецензія: 👽🪓🩸🐶🌲🤷♂️🍿
