Кросівки як реліквія, телевізор як вівтар: у Відні уявили, як сучасний побут можуть пояснювати археологи майбутнього

У віденському Weltmuseum відкрили виставку «The Craftocene» лондонської дизайн-студії Superflux, присвячену можливому майбутньому після яким може бути світ після сучасної епохи надмірного споживання та масштабного впливу людини на довкілля.

Автори проєкту уявили, як антропологи через кілька століть могли б інтерпретувати предмети, що залишилися від споживацької культури XXI століття, пише Wallpaper.

Виставка займає три зали та поєднує нові інсталяції Superflux з історичними артефактами з колекції музею.

Зала№1: людство після колапсу

У першій залі встановили великий дубовий обідній стіл, накритий так, ніби трапеза відбувається після масштабного суспільного колапсу.

Посуд відремонтували за допомогою японської техніки кінцуґі, а столові прибори виготовили з природних матеріалів і уламків сучасних речей. Наприклад, фрагмент пластикового автомобільного покажчика повороту прикріпили до гілки, перетворивши його на примітивний ніж.

Так автори уявляють майбутнє, у якому люди створюють необхідні речі з відходів сучасного суспільства.

Зала № 2: ілюстрація віддалення людини від природи

У другому залі розмістили схожі на комах пристрої, які вимірюють погодні умови в Темзі. Зібрані дані передають мовній моделі штучного інтелекту, навченій на старих книжках із традиційними приказками про погоду. На основі цієї інформації ШІ створює «метеорологічну поезію».

Зала № 3: Телевізор як вівтар, а табурет як тотем

За задумом Superflux, технологія, яку часто розглядають як чинник віддалення людини від природи та традиційних знань, тут, навпаки, має допомогти відновити зв’язок між людьми, місцевістю та фольклором.

У третьому залі представили знайомі предмети сучасного дизайну так, ніби їх через кілька століть знайшли й неправильно витлумачили антропологи майбутнього. Серед них — крісла Wassily, кросівки Nike та триногі табурети фінського архітектора Алвара Аалто.

Табурети Аалто насправді є суцільною дерев’яною колоною. За задумом авторів, дослідники майбутнього могли не зрозуміти принцип масового виробництва однакових меблів і вирішити, що перед ними символічний тотем.

Поруч розташували крісло «LC2» Ле Корбюзьє перед телевізором. Крісло виготовили з іржавої арматури замість сталевих трубок, а телевізор — із пігментованого бетону. Таким чином автори припускають, що звичку сучасних людей проводити багато часу перед екранами майбутні дослідники могли б помилково сприйняти як релігійний ритуал.

Виставка також порушує питання про те, як західні антропологічні музеї в минулому інтерпретували предмети інших культур. Директорка Weltmuseum Клаудія Банц зазначила, що багато артефактів у музейних колекціях свого часу були неправильно витлумачені західними кураторами, які могли лише здогадуватися про їхнє справжнє призначення.

Таким чином «The Craftocene» критикує не лише надмірне споживання та культуру XXI століття, а й традиційні підходи західної антропології.

Виставка «Superflux. The Craftocene» працювала у Weltmuseum у Відні до 16 серпня 2026 року.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті