Кличко заявив, що Київ майже 90% готовий до опалювального сезону

Київ готовий до нового опалювального сезону майже на 90 відсотків. Про це заявив міський голова міста Віталій Кличко, повідомляє Укрінформ.

«У першу чергу, ми взяли на себе завдання відновити наше центральне теплопостачання. Вже відновлення станцій і підготовка до опалювального сезону, який запуститься, — майже на 90% готові», — сказав Кличко.

Другим завданням, за його словами, є створення дублюючої системи, щоб забезпечити теплопостачання міста у разі руйнування ключових енергетичних станцій.

Що передбачає «План стійкості»

Місто спільно з державою працює над реалізацією цього плану та прораховує різні сценарії на випадок можливих російських атак, переконує Віталій Кличко.

Нагадаємо, після руйнувань росіянами теплової та енергетичної інфраструктури минулої зими уряд розробив «План стійкості», який передбачає чотири напрямки:

1. інженерний захист об’єктів критичної інфраструктури;
2. впровадження розподільної електричної генерації: якщо стратегічні об’єкти споживають певну кількість мегават електроенергії, то потрібно акумулювати стільки ж за рахунок розподільної генерації на випадок блекауту;
3. резервні системи живлення для ключових об’єктів тепло- і водопостачання: наприклад, дизельні генератори на насосній станції;
4. резервування розподіленої теплової генерації: більше дрібних замість великих ТЕЦ або котелень.

У процесі підготовки до зими Києві лишається ризикована зона, яку не покриває розподілена теплова генерація, й наразі немає чіткого бачення, як її забепечити, повідомив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Костянтин Ковальчук в інтерв’ю «Главкому».

За першим напрямком захист об’єктів виконує Агентство відновлення, тут готовність столиці складає 50-60%.

За другим напрямком — із задекларованих Києвом 200 МВт розподіленої електричної генерації наразі введено 50 МВт, тобто 25% від плану. За словами Ковальчука, значну частку з цих мегават складає донорська допомога, йдеться про десятки когенераційних машин за кошти міжнародних партнерів.

Забезпеченість за третім напрямком, тобто генераторами, за інформацією КМДА, становить 60%.

Зруйновані ТЕЦ і тисячі будинків без тепла: як Київ пройшов минулу зиму

Масовані російські удари по об’єктах теплоенергетики Києва восени-взимку 2025–2026 років спричинили найважчу кризу централізованого опалення за роки повномасштабної війни: після атаки 27 грудня 2025-го, коли палали багатоповерхівки в кількох районах міста.

У січні 2026-го Кличко закликав киян тимчасово виїхати з міста — цією порадою скористалося вже 600 тисяч киян, а сам мер посперечався із Зеленським щодо «інтенсивності» дій у місті, що потерпало без тепла й світла.

Після удару в ніч на 20 січня без центрального опалення лишилися майже 6000 багатоповерхівок, у будинках масово розривало труби.

Кияни мерзли при екстрених відключеннях світла, подекуди відновити опалення без електрики виявилося неможливим, а перевантаження мереж коштувало життя головi «Укренерго» й іншим комунальникам; у відповідь Німеччина передала Києву дві міні-ТЕЦ.

У лютому криза не спадала: сотні будинків лишалися без тепла після нової атаки на ТЕЦ, квартира на Академмістечку не опалювалася ще з листопада.

Кличко визнав, що місту забракло грошей запобігти зимовій кризі, а міністр показав, як виглядає зруйнована ТЕЦ у Дарницькому районі, де понад 1000 будинків Лівого берега лишилися без опалення на невизначений термін.

Саме волонтери, а не системна робота, місяцями відновлювали житло після обстрілів, ще одна нічна атака залишила без тепла тисячі будинків, а Росія за чотири роки війни вбила 247 енергетиків.

Навесні проблема залишалася хронічною: у березні Лівий берег усе ще був у катастрофічній ситуації через руйнування ТЕЦ. Прорив труби на мосту Патона залишив без опалення Березняки та Русанівку, а відновлення впиралося у гроші й бюрократію.

На ремонт лише ТЕЦ-5 потрібно 9 мільярдів гривень, уряд пообіцяв резервне живлення багатоповерхівкам до наступної зими.

Євросоюз виділив 22 мільйони євро на тепломережу Києва, а влітку Київрада повернула місту 1,25 млрд грн на резервну систему «Київтеплоенерго» після зривів Держагентства відновлення, і Рада ухвалила закон про обов’язкові індивідуальні теплові пункти у будинках із централізованим опаленням.

Головними викликами відновлення лишаються брак фінансування і бюрократичні затримки, фізична неможливість повернути тепло без стабільного світла (та ж пошкоджена інфраструктура живить і те, і те), а також конфлікти на місцях: будівництво резервної тепломережі на Теремках спричинило вирубку лісосмуги і протести мешканців