Справа «Форест Гамп»: ВАКС відправив Максима Микитася у СІЗО з правом внесення застави

Вищий антикорупційний суд у п’ятницю, 21 серпня, обрав запобіжні заходи трьом фігурантам справи «Форест Гамп». Йдеться про колишнього нардепа Максима Микитася, керівника ПрАТ «Метробуд» Валентину Єлізарову та директора з правових питань Офісу Президента.

Усім трьом суд призначив тримання під вартою з альтернативою застави від 7 до 30 млн грн, повідомляє Спеціальна антикорупційна прокуратура.

Максим Микитась, згідно з рішенням суду, перебуватиме під вартою до 18 жовтня з правом внести заставу — 30 мільйонів гривень. Прокуратура просила 200 млн грн, але слідчий суддя зменшив суму, пише Kyiv.news.

Керівник «Метробуду» Валентина Єлізарова має право вийти під заставу в 20 млн грн.

Для третього підозрюваного — директора з правових питань Офісу Президента України — суд визначив заставу в 7 млн грн. Тож загальний розмір застав для трьох підозрюваних становить 57 млн грн.

«Адвокат Микитася просив суд не задовольняти клопотання прокурора: за його словами, підзахисний не пропускав засідань і не мав наміру переховуватися чи перешкоджати слідству. Сам Микитась назвав заставу у 200 млн грн завеликою і просив визначити «помірну» суму або домашній арешт», — пише Kyiv.news.

Сам Микитась, як повідомляє Суспільне, заявив, що завжди дотримується всіх покладених на нього обов’язків, ніколи не пропускав судових засідань і не мав на меті будь-яким чином перешкоджати слідству та суду, а також не мав наміру втекти з України.

У тій самій справі колишній заступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій повідомили про підозру та провели обшуки, однак під варту її не брали.

Операції «Форест Гамп» та «Феміда»

19 серпня НАБУ та САП оприлюднили розслідування «Форест Гамп» — про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка у справі «Мідас».

Для цього, ща версією слідства, фігуранти використовували держбанк, а через рахунки підставних компаній у легальний обіг ввели близько 150 млн грн готівкою.

Другу частину розслідування «Феміда» — про рейдерські захоплення нерухомості та підприємств у Києві антикорупційні органи оприлюднили 20 серпня.

У 2025 році, за даними НАБУ, фігуранти заволоділи підприємством вартістю понад 248 млн грн, а у травні 2026-го намагалися отримати контроль над об’єктами вартістю понад 207 млн грн і нерухомістю в центрі Києва на суму понад 500 млн грн.

Що відомо про Максима Микитася

Максим Микитась очолив «Укрбуд» — державну корпорацію під Кабміном, що об‘єднувала понад сто будівельних компаній, — коли її президентом призначили сина голови «Укренергомонтажу» Віктора Микитася; лише за перший рік компанія розпочала одразу тринадцять ЖК, поступившись обсягами хіба «Київміськбуду» (Укрбуд: як проєктує, будує та отримує землю).

За словами джерела «Хмарочоса» в Київраді, компанія з самого початку діяла за принципом фінансової піраміди — збирала гроші інвесторів одразу з кількох будівництв і перерозподіляла кошти між об‘єктами (там само); будинки компанії отримали народну назву «микитаськи» за типовий тумбоподібний вигляд і бюджетну інфраструктуру (там само). У жовтні 2019 року Вищий антикорупційний суд за ініціативою депутатів Київради зобов‘язав НАБУ розслідувати завищення кошторису реконструкції Шулявського мосту (з 598 млн до 1,05 млрд грн) — бенефіціаром підряду називали пов‘язану з «Укрбудом» фірму (Суд зобов’язав НАБУ розпочати розслідування проти мера Кличка).

Тижнем раніше, 3 жовтня 2019-го, Микитасю повідомили про підозру в заволодінні нерухомістю (Микитасю повідомили про підозру), а 24 жовтня суд узяв його під варту, підозрюючи в тому числі в імовірному замовленні вбивства (Суд взяв під варту забудовника Микитася). Уже 20 вересня 2019 року, тобто ще до арешту, Микитась продав «Укрбуд» і оголосив про вихід з будівельного бізнесу (Микитась продав «Укрбуд» і йде з будівельного бізнесу).

Наслідки піраміди виявилися системними: у 2016–2019 роках з Фонду фінансування будівництва «Укрбуду» через підставних фізосіб вивели понад 180 млн грн, заморозили 26 об‘єктів, постраждало понад 10 тисяч інвесторів, а добудову врешті доручили комунальному «Київміськбуду», який Київрада восени 2024 року докапіталізувала на 2,56 млрд грн саме для завершення об’єктів «Укрбуду» («Ми вклалися в новобуд, який не можуть звести десятки років»); за каденції мера Віталія Кличка «Укрбуд» встиг стати одним із найбільших забудовників міста завдяки 219 ДПТ, ухваленим Київрадою в обхід Генплану («Шкідливі рішення мерів Києва»).

Сам Микитась після продажу компанії пройшов через кілька циклів запобіжних заходів: 29 травня 2020 року його як експрезидента «Укрбуду» знову відправили під варту зі збільшеною заставою (Експрезидента «Укрбуду» Микитася відправили під варту), 3 грудня 2020-го його звільнили з СІЗО (Експрезидента «Укрбуду» Микитася звільнили з СІЗО), а вже в новорічну ніч на 1 січня 2021 року відправили в СІЗО знову (У новорічну ніч ексзабудовника Микитася знову відправили в СІЗО).

20 вересня 2022 року Микитась заявив, що повернув контроль над «Укрбудом» (Микитась заявив, що повернув контроль над Укрбудом), але вже за місяць, 19 жовтня 2022-го, його затримали за підозрою у спробі підкупу мера Дніпра на рекордну суму (Микитася затримали за спробу підкупу мера Дніпра), 20 жовтня йому обрали запобіжний захід із заставою 260 млн грн (Микитасю оголосили запобіжний захід), а 2 листопада суму застави істотно зменшили (Микитасю істотно зменшили суму застави). 26 жовтня 2023 року йому вручили чергову підозру (Микитасю вручили чергову підозру), а 2 травня 2024-го його випустили з-під домашнього арешту під заставу (Микитася випустили з-під домашнього арешту)