Заступник голови КМДА Пантелеєв: «Київ вже готовий до зими на 50-70%»

Наприкінці сепрня «Хмарочос» розпитав заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, який зокрема координує Департамент житлово-комунальної інфраструктури, про готовність Києва до зими 2026 року та тривалих блекаутів.

Серед питань — резервне тепло й живлення критичної інфраструктури, робота транспорту та зв’язку, підтримка мешканців і «пункти незламності», захист енергетичної інфраструктури, теплотраса на Теремках і виконання Плану стійкості міста.

Як змінилися сценарії реагування КМДА на блекаути за три роки

Наразі в серпні 2026 року в нас у роботі два основні напрямки. По-перше, виконання заходів Плану енергостійкості, сформованому в березні цього року. По-друге, з огляду на те, що інтенсивність обстрілів лише зростає, дуже актуальними є плани оперативного реагування на надзвичайні ситуації та функціонування систем життєзабезпечення міста. Київ втілює в життя безпрецедентні за масштабами та складністю заходи підготовки й резервування систем, але й вони не можуть гарантувати безпроблемну й комфортну зиму через збільшення ворожих обстрілів.

Якщо порівнювати минулі сценарії з теперішніми потребами, то алгоритм реагування став набагато ширшим. Якщо раніше ми говорили про можливості переключень між енергетичним обладнанням і підстанціями для забезпечення енергопостачання міста, то зараз комплексний план реагування містить допрацьовані плани реагування у багатьох сферах від харчування до комунікацій з киянами. Також ніхто не скасовував планову роботу з підготовки до зими, яка робилась і до вторгнення і не пов’язана з військовим станом: котельні треба ремонтувати, старі труби міняти, будинки готувати до опалювального сезону, тепломережі випробовувати і т. Д.

Будівництво теплотраси на Теремках

Раніше основним чинником при обговоренні та ухваленні рішення про будівництво теплотраси на Теремках була економічна вигода. На той час переважав економічний чинник – транспортувати теплоносій від Видубичів до Кільцевої дороги надзвичайно дорого і неефективно за наявних умов. У зв’язку зі збільшенням інтенсивності обстрілів економічні чинники відійшли на другий план і цей проєкт був поставлений на паузу.

Лише після цієї зими, коли в пріоритеті стали безпекові чинники, до цього проєкту повернулися і закінчили роботу над проєктною документацією. Наразі головною метою будівництва теплотраси є убезпечити від замерзання 183 житлові будинки, а також дитячі садочки і школи на Теремках та під’єднати їх до іншого теплоджерела.

На жаль, ця історія з Теремками супроводжується домислами і маніпуляціями – нібито там будують майданчик для паркування авто чи щось для нових житлових комплексів. Жодних завдань, окрім розташування тепломережі, цей інженерний коридор не передбачає. Коридор для нової тепломережі прокладається по майбутній вулиці Атени Пашко, яка визначена детальним планом території в цьому районі ще в 2017 році. Саме на місці цієї зеленої зони передбачено вулицю, під якою пролягатиме нова теплотраса. У містобудівній документації ці землі зазначені як землі промисловості та енергетики. (Прим. ред.: У 2019 році Київрада включила два гектари цієї лісосмуги до «Парку відпочинку на Теремках» загальною площею 4,2 гектара – це є одним із головних аргументів захисників зеленої зони)

Тому інженери ухвалили абсолютно логічне рішення щодо місця прокладання інженерного коридору. Також вивчали можливість прокласти цю тепломережу по вулиці Теремківській, але там, на жаль, немає технічної і фізичної можливості прокласти дві тепломагістралі діаметром 700 в бетонному коробі, бо там розташовані трубопровод, каналізація, електрика тощо. (Прим. ред.: це позиція КМДА, яку оскаржують і мешканці, і незалежні фахівці. Мешканці стверджують, що початковий проєкт передбачав трасування саме Теремківською. А головний інженер архітектурної компанії AIMM Максим Мятко заявив на зустрічі з громадою, що навіть для маршруту лісосмугою достатньо робочої зони 8 метрів замість 26 і зрізання 11 дерев замість 662.) Те, що заради цього довелося зрізати дерева, стало основною проблемою і причиною конфліктної ситуації з мешканцями міста.

Наразі роботи з будівництва паралізовано, є альтернативні пропозиції від інженерів, яких порекомендувала громада, ми їх уважно вивчаємо, в т.ч. пропозиції щодо знесення гаражів. Ми готові на компроміси і сподіваємося продовжити будівництво після того, як спільно з ними відпрацюємо цей варіант та публічно прокомунікуємо результати. Бо йдеться про збереження життя людей і ми вже втратили дуже багато часу. Щоб встигнути до зими, треба працювати, на сьогодні ми не працюємо на цій ділянці і взяли двотижневий таймаут. (Прим. ред.: 18 серпня, під час дії мораторію, активісти повідомили про появу техніки підрядника на лісосмузі та поновлення вирубки. КМДА це заперечила, пояснивши присутність техніки «організаційними та логістичними процесами».) Ми розуміємо людей, які проти зрізання дерев, але розуміємо також свою відповідальність перед людьми за забезпечення їх теплом узимку. Особливо, якщо така можливість є, бо в нас є випадки в центрі, коли інженерним шляхом неможливо вирішити питання через брак місця.

Ми запропонували мешканцям Теремків зробити за їхньою участю гарний сквер або паркову зону з висадкою дерев. Є пряма заборона висадки дерев над самою теплотрасою, але з 200 дерев, напевно, точно можна висадити, плюс кущі та квітучі рослини. (Прим. ред.: на пресконференції 10 серпня Пантелєєв визнавав, що лісосмугу не вдасться відновити: поруч із мережею можна висаджувати лише кущі, а дерева тільки на ділянках обабіч смуги, розчищеної для проїзду техніки.) Державна екологічна інспекція підписувала акти обстеження перед початком будівництва теплотраси. (Прим. ред.: водночас Департамент захисту довкілля КМДА роками відмовлявся погоджувати цей маршрут і ще у травні 2025-го не підписував акт обстеження дерев, рекомендуючи шукати інший. Погодження з’явилося після зміни керівництва департаменту в жовтні 2025 року. Столична екоінспекція також заявляла, що поліція не пускала її інспекторів на місце вирубки, тож збитки фіксували «візуально».) Щодо міських екологічних служб, то обов’язку оптимізувати інженерні рішення в них немає. В нинішніх умовах законодавство не передбачає оцінки впливу на довкілля, так само не передбачено законодавством для комунальних підприємств обов’язку сплачувати відновлювальну вартість. (Прим. ред.: оцінка впливу на довкілля для об’єктів критичної інфраструктури стала необов’язковою лише в березні 2026 року за постановою Кабміну. Саме ця зміна зробила будівництво крізь лісосмугу юридично можливим. Щодо відновної вартості, оціненої екоінспекцією у 20,4 млн грн, ще наприкінці липня КМДА запевняла, що замовник сплатить компенсацію за видалені насадження.) Я сподіваюся, що здоровий глузд переможе в цій ситуації — знайдемо компромісне рішення, яке врахує і питання енергетичної безпеки, і потребу в озелененні.

Резервне живлення критичної інфраструктури

Якщо говорити про заклади соціального сектору — лікарні та заклади соціальної підтримки, то заплановано забезпечити повне автономне живлення 21 лікарні і 8 закладів соціальної сфери — геріатричних закладів, закладів піклування про людей з інвалідністю тощо.

Резервне енергозабезпечення від генераторів до резервних електростанцій, які можуть давати енергію на котельні в разі проблеми з енергопостачанням, забезпечує безперебійне живлення. Звісно, з урахуванням того, що обладнанню теж треба відпочивати і проходити техобслуговування, але цього часу — доба і більше — має вистачити для відновлення основного джерела енергопостачання.

Одним з напрямків є розвиток когенерації, за рахунок якої можливе збільшення генерації енергії в разі знеструмлень. Не скрізь можна поставити генератори чи сонячні панелі, а більш потужні об’єкти потребують потужніших рішень і масштабування, тому тут основну ставку ми робимо на когенерацію.

До кінця року ми плануємо добудувати і запустити обладнання потужністю 200 мегаватт. Також є проєкти СЕС у закладах освіти і житлі. У нас уже є приклади, коли житлові будинки з сонячними електростанціями покривають власні потреби в електроенергії завдяки ним і ще передають залишки в загальну мережу.

План стійкості передбачає роботи з інженерного технічного захисту енергетичної інфраструктури, таких пріоритетних елементів трохи менше 50. Станом на зараз обсяг робіт з фізичного захисту на цих об’єктах виконано на 60%, але треба розуміти, що це середній показник, і на одному об’єкті роботи на стадії завершення, а на іншому — ще відбуваються роботи і будуть продовжуватися до кінця року.

Заява депутата Київради Максима Нефьодова, що Київ виконав План стійкості лише на 6%, не відповідає дійсності. До нас депутат не звертався для отримання актуальної інформації і звідки ці дані — невідомо. Ми закликаємо всіх депутатів Київради, які хочуть отримати інформацію, звертатися до КМДА стосовно конкретних даних та цифр, брати участь у виїздах на об’єкти тощо.

До якого сценарію готується Київ і як діятиме під час тривалого блекауту

Немає відмінності між заходами з розрахунку на добу і заходами, розрахованими на три доби. Тому питання в обслуговуванні цих інженерних вузлів, заправці та ремонті. Когенераційні установки працюють протягом року. Дизельна генерація — це більше про резервне живлення і кризові моменти, бо це дуже дорога енергія, яку ми можемо собі дозволити лише в кризові моменти. Однак треба розуміти, що завдання міста — створити запас пального для генераторів з розрахунку, в першу чергу, на ті об’єкти, які перебувають у сфері забезпечення міста — котельні, соціальні заклади тощо, а житлові будинки мають подбати про запас пального для своїх генераторів самі.

Завдяки Плану стійкості Київ буде готовий до зими краще, ніж до минулої, але чи гарантує нам це легку зиму? Звісно, ні. Оскільки постійно змінюється інтенсивність обстрілів і спроможність ППО їх відбивати, готуватися ми повинні до найгіршого і мати запасний план до запасного плану. Те, що зараз роблять наші енергетики, інженери і будівельники по захисту критичних об’єктів, — це безпрецедентна робота, яку не робили в жодній країні світу. Вимоги до захисних споруд зростають дуже швидко, тож іноді доводиться кілька разів переробляти проєктно-кошторисну документацію, щоб встигнути за розвитком військових технологій. План стійкості Києва, підготовка до зими та резервні джерела живлення нам допоможуть, але на цьому наша робота не закінчується і в нас є план реагування на випадок надзвичайної ситуації.

Зрозуміло, що такі гроші неможливо виділити одразу в річному бюджеті Києва — ця робота потребує років та ресурсів. Окрім грошей, гостро бракує спеціалістів такого класу, бо це складні інженерні проєкти для міської інфраструктури. Тому створення дублюючої системи за кожним з напрямків комунальних послуг можливе лише поступово з «похибкою» на постійні обстріли Києва.

Як захистити багатоповерхівки від блекаутів

Успіх підготовки житлових будинків до зими залежить від самоорганізації людей навколо проблем свого будинку. Є частина будинків, які беруть у руки ініціативу і виконують заходи енергоефективності самостійно.

У Києві діють 5 програм сприяння енергостійкості житлових будинків і співфінансування:

• програма 70 на 30,
• програма співфінансування капітальних ремонтів,
• програма фінансової допомоги при створенні ОСББ,
• програма компенсації за резервні джерела живлення
• і програма пільгових кредитів для ОСББ, так званий револьверний фонд.

Приємно, що в серпні цього року кількість наданих будинковим громадам кредитів на заходи енергоефективності перевалила за 55 мільйонів гривень. Крім того, існують також державні програми допомоги. Наразі вже 2000 з 12000 житлових будинків у Києві зробили ті чи ті заходи енергостійкості. Це явне масштабування і ми не ділимо будинки в Києві на ті, де є ОСББ, і де немає, наші програми співфінансування доступні для всіх будинків, але запорукою позитивних змін є створення ініціативної групи серед мешканців будинку. Об’єднуючись навколо вирішення проблем у будинку, люди здобувають інший рівень комфорту життя в себе вдома, в тому числі захист від обмежень та відключень енергопостачання.

Наші програми співфінансування для будинків починалися 2016 року з того, що в них ніхто не вірив і не хотів подаватися на них. Зараз довіра і запит на ці програми такі високі, що грошей, які ми закладємо на ці програми, не вистачає і доводиться додавати.

Наразі в нас з’явився новий напрямок підтримки будинкових громад з боку міста — будівництво блочно-модульних котелень. Ми прийняли рішення, що місто фінансує 90% витрат на будівництво такої котельні, а 10% — мешканці будинку. У нас уже є один конкретний прецедент, коли ОСББ у Печерському районі проявило інтерес і відпрацювало питання технічно, тож тепер ми з ними разом будемо будувати цю модульну котельню. Це дуже непростий інженерний проєкт, бо він виходить за рамки будинку і треба врахувати планування газових та електричних мереж. Ми хочемо, щоб це стало прикладом для інших будинкових громад, які візьмуть у цій програмі участь. Бо така блочно-модульна котельня — це енергетична інфраструктура, яка слугуватиме будинку десятки років.

Евакуація та підтримка мешканців під час тривалого блекауту

Ми передбачаємо заходи евакуації щодо тих людей, які є маломобільними і потребують допомогу з переміщенням. Наразі завершуємо верифікацію списку і контактів цієї категорії населення. Для розміщення розглядаються спеціалізовані соціальні заклади в Києві і за його межами з наявними альтернативними джерелами енергопостачання, щоб гарантувати тепло й інші необхідні умови.

Ажіотажу в пунктах обігріву минулої зими не було, як у стаціонарних, які забезпечує місто Київ, так і в наметових, які розгортає ДСНС. Але ми все одно збільшуємо кількість стаціонарних пунктів незламності на випадок надзвичайних ситуацій та обладнуємо їх необхідними засобами: генераторами, мобільними котельнями, теплогенераторами, які нагнітають тепле повітря в приміщення, запасами води і харчів, а також безперебійним інтернетом і місцями для відпочинку людей — карематами, матрасами тощо.

Підтримка мобільного зв’язку є одним з напрямків плану реагування, тому ми не плануємо втрачати мобільний зв’язок повністю. Такі цифрові інструменти, як мобільний додаток “Київ цифровий”, будуть доступні, так само, як телефонні гарячі лінії КМДА. У нас розподілені генератори між операторами мобільного зв’язку і міськими службами, також є алгоритм дій на випадок відключення електроенергії. Це один з важливих елементів виживання під час блекаутів.

Щодо роботи метрополітену в разі блекауту, то метро переходить у режим роботи укриття. Там будуть виставлені вагони на одній колії, по іншій колії буде курсувати потяг зі збільшеним інтервалом.