/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fb3ff7d84337c4140674a60f608e05aa3.png)
В Лондоні звелий перший у світі ЖК з кам’яним екзоскелетом
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fb3ff7d84337c4140674a60f608e05aa3.png)
Архітектурна студія Groupwork та інженерне бюро Webb Yates завершили роботу над житловим комплексом Petra Heights на жвавій вулиці Фінчлі-Роуд на півночі Лондона
Його називають першим у світі висотним будинком зі скелетним каркасом із каменю, або з екзоскелетом.
Цей проєкт повністю замінює звичні бетон і сталь на тисячу тонн вулканічної гірської породи. Три житлові блоки заввишки від шести до десяти поверхів тримаються на унікальній кам’яній драбині-екзоскелеті без жодних арматурних стрижнів, бетонних колон чи внутрішнього ядра жорсткості.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F618941e6c11464a73c831aac344f1049.png)
Кам’яна конструкція самостійно витримує всю вагу будівлі та тиск вітру, а також слугує одночасно і несучою основою, і фасадом.
Інженери наголошують, що якби не камінь, будівля миттєво розсипалася б. Для каркаса майстри використали сицилійський базальт і норвезький ларвікіт, з’єднавши їх за принципом стовпів та балок.
Подібну технологію команда вже випробовувала на меншому будинку у Клеркенвеллі, але тоді інженерам доводилося додавати бетонне ядро проти вітру. У цьому ж проєкті архітектори повністю відмовилися від такого елемента.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F3fd065e2eec2bd486e247fb723e8dbb4.png)
Автори пояснюють, що за екологічністю несучий камінь поступається лише деревині і скорочує будівельні викиди до 95%, якщо камінь видобувають у тій самій країні. Крім того, на відміну від масивної деревини, яку британські закони забороняють ставити у будинках вище 18 метрів, камінь ідеально підходить для висоток. Інженери підрахували, що за цією методикою можна зводити навіть 30-поверхові хмарочоси, зменшуючи викиди порівняно зі сталлю на 80 відсотків без зайвих витрат.
Будівельники зводили комплекс на складній ділянці між залізничною станцією та дорогою, тому для фундаменту і перекриттів вони все ж використали бетон, а камінь доправили з-за кордону. Спочатку архітектори планували брати місцеву породу, але британські кар’єри тоді не нарізали достатньо міцні блоки для 572 колон і балок, де найбільша сягає п’яти метрів. Через це команда спочатку замовляла базальт з Італії з порізкою на комп’ютерних верстатах, а згодом через затримки перейшла на ларвікіт із Норвегії.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F09e6361a1252d8a676c34c02c2969c6a.png)
Сьогодні інженери визнають, що брали занадто великі шматки, а проєктували б менші та дешевші деталі, які легше знайти у Великій Британії. Нижню частину будинку будівельники виклали з темного базальту, а верхню з норвезького каменю на висоті до 30 метрів. Щоб об’єднати різні породи, робітники обробили камінь хімічним розчином для окислення, який проявив залізо й надав фасаду теплого іржавого відтінку під сусідню цеглу.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fa6f1120dfca52a061c4c60b21f26493c.png)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F7e6a9f7aea7dc31a1f8a67b0b7509fd9.png)
Усі 572 кам’яні деталі будівельники з’єднали сталевими штифтами, кронштейнами та епоксидним розчином. Усередині блоків архітектори вмістили 22 квартири та магазин на першому поверсі за відкритими колонами, а на дахи з садками мешканці підіймаються через відкриті сходи й ліфт.
Шахту ліфта робітники зібрали з готових кам’яних модулів лише за півтора дня.
