Наскільки безпечна ваша адреса під час обстрілів? Розробник створив інтерактивну карту та безпековий індекс для Києва

У червні 2025 року «Хмарочос» опублікував карту районів Києва, які найчастіше зазнавали російських ударів. Тоді аналіз показав, що найбільше влучань припадало на Шевченківський, Святошинський, Солом’янський і Голосіївський райони.

Проте адміністративний район — надто велика територія, щоб одна оцінка однаково характеризувала всі його частини. Навіть сусідні вулиці можуть мати різну історію влучань, розташовуватися на різній відстані від потенційних цілей і опинятися на різних маршрутах руху ракет і дронів.

Дата-інженер Дмитро Шилкін спробував зробити оцінку точнішою. Він створив KyivSafety — інтерактивний сервіс, який розраховує бал для конкретної київської адреси та показує найближчі укриття.

Як виникла ідея?

«У нинішніх реаліях питання безпеки стоїть доволі гостро. Я натрапив на кілька статей, зокрема на матеріал «Хмарочоса», і це надихнуло підійти до питання з більш data-driven сторони», — розповідає він.

Що означає бал на карті?

KyivSafety оцінює адресу за шкалою від нуля до ста. Але 80 балів не означають, що ця адреса безпечна на 80% або що ймовірність удару становить лише 20%.

Це перцентиль: адреса з таким показником за зібраними даними має кращу оцінку, ніж 80% опорних точок міста.

Показник складається із трьох рівнозначних компонентів:

• історії задокументованих влучань поблизу;
• частоти згадок про прольоти ракет і дронів над цією місцевістю;
• відстані до найближчого стаціонарного об’єкта, який неодноразово атакували.

Кожна складова формує третину загального результату. Під час розрахунку враховують не лише відстань до місця удару, а й те, коли він стався: новіші події мають більшу вагу.

«Оскільки це середнє трьох компонентів, крайні значення 0 і 100 практично недосяжні: реальний діапазон по місту від 7 до 97,5. Щоб отримати нуль, точка мала б водночас мати найгіршу історію влучань у місті, лежати під найактивнішим коридором прольотів і стояти просто на об’єкті-цілі», — пояснює Дмитро.

Укриття до цього результату не входять. Сервіс окремо показує, чи є в радіусі 300 метрів офіційне цілодобове укриття. Як пояснює автор, оцінка адреси характеризує статистику місцевості, а наявність укриття — можливість людини відреагувати на небезпеку.

Звідки сервіс бере інформацію?

Для історії влучань KyivSafety використовує таблиці «Обстріли Києва» в українській Вікіпедії, складені на основі офіційних повідомлень і публікацій медіа, а також геолокації ресурсу GeoConfirmed. Загалом база містить близько 500 задокументованих ударів із координатами.

Інформацію про напрямки руху повітряних цілей система отримує з моніторингових телеграм-каналів. Станом на 10 вересня 2026 року вона опрацювала близько 260 тисяч повідомлень. Це не означає, що кожну згадку автоматично зараховують як окрему подію. Різні канали можуть одночасно написати про той самий дрон, тому система шукає й вилучає дублікати.

«Очищення та класифікація забрали більше часу, ніж функціонал збору. Пости називають мікрорайони по-різному: у різних відмінках, скорочено чи розмовно. Тож потрібна була велика таблиця топонімів, яка б нормалізувала всі входження. Крім того, про одну подію (умовно, проліт над Троєщиною) можуть написати всі моніторингові канали, тому проводиться дедуплікація», — додає розробник.

Оновлення відбувається щодня о 6 ранку. Перелік стаціонарних цілей не оновлюється автоматично, однак автор може доповнювати його, якщо у відкритих джерелах з’являються підтвердження повторних атак на той самий об’єкт. Докладний опис джерел, формул і перевірок автор опублікував на окремій сторінці з методологією.

Де в Києві найвищі та найнижчі оцінки?

Дмитро застерігає, що називати п’ять «найбезпечніших» або «найнебезпечніших» вулиць некоректно, адже показники можуть істотно відрізнятися навіть між окремими будинками. Тому доречніше порівнювати місцевості.

Ці місцевості переважно розташовані на околицях. Поруч із ними зафіксовано менше влучань, вони віддалені від стаціонарних цілей або лежать поза маршрутами, про які найчастіше повідомляють моніторингові канали.

Найнижчі оцінки отримали житлові території біля промислових та енергетичних об’єктів, які неодноразово атакувала Росія.

Окремі адреси поблизу заводу «Маяк» отримали від семи до дев’яти балів. Автор наголошує, що показники окремих будинків у межах однієї місцевості можуть відрізнятися.

Печерськ на момент зрізу мав 62 бали — вище середини міського рейтингу.

Де тут використовували штучний інтелект?

Дмитро застосовував мовні моделі під час написання коду, перевірки гіпотез та аудиту системи. Але вони не визначають місцевість за текстами телеграм-каналів і не виставляють адресам оцінки.

Автор спеціально порівняв мовну модель зі звичайною системою правил. Він вручну розмітив сто повідомлень, після чого перевірив два способи їх розпізнавання. Таблиця топонімів і регулярні вирази показали стовідсоткову точність на цій вибірці, тоді як мовна модель — 91,5%.

Найбільшою проблемою ШІ була здатність вигадувати конкретну географію, коли в повідомленні йшлося про Київ загалом. Тому для щоденної обробки повідомлень Дмитро залишив звичайний алгоритм: він виявився не лише точнішим, а й швидшим та дешевшим.

Наскільки можна довіряти оцінці?

Розробник перевіряв систему за даними Вікіпедії, GeoConfirmed і проєкту Bellingcat Civilian Harm. Окремий автоматичний тест стежить, чи правильно алгоритм визначає район і дату 14 добре задокументованих ударів, зокрема по «Охматдиту».

Дмитро також змінював ваги, радіуси й часові параметри моделі на 50%. Навіть після зміни окремих параметрів рейтинг зберігав кореляцію не нижче 0,95 з базовим результатом. За словами Дмитра, це свідчить, що жодна окрема константа не визначає рейтинг самостійно.

Водночас система має суттєві обмеження. Не кожен удар отримує публічну геолокацію, у центральних районах може бути більше повідомлень через велику кількість очевидців, а згадка про проліт над місцевістю не означає, що ціль влучить саме там.

Місцевості, які рідко називають моніторингові канали, можуть виглядати спокійнішими, ніж є насправді. Крім того, модель спирається на минулі події, тоді як маршрути й тактика російських атак змінюються.

«Це історія й географія, а не прогноз. Тривоги в Києві загальноміські, балістика долітає за хвилини — жодна адреса не є безпечною. Бал розрізняє «частіше» і «рідше»», — наголошує Дмитро.

Високий бал KyivSafety не означає, що в певному районі чи на певній вулиці можна ігнорувати повітряну тривогу. Його варто сприймати як дослідницький інструмент для порівняння зібраної статистики, а не як заміну правилам цивільного захисту.

Надалі автор планує досліджувати київські передмістя. Він також експериментує із супутниковими знімками Sentinel-2 і збирає оцінки користувачів. Це може показати, наскільки особисте відчуття небезпеки збігається зі статистикою. Розширити систему на інші українські міста складніше, адже докладні таблиці з координатами ударів, на яких тримається адресний рівень аналізу, наразі є лише для Києва та Харкова.