Українська веломережа критикує законопроєкт про обов’язкові велошоломи

Члени Української велосипедної мережі й інші громадські організації закликають не підтримувати законопроєкт №3023 із «поганими» правками.

Проєкт, покликаний врегулювати легкий персональний електротранспорт, лежить у парламенті з 2020 року. Проте остаточна редакція до другого читання, на думку велоактивістів, створює перепони для розвитку велосипедного руху. Нові правила хочуть закріпити саме в законі, тому їх важко буде змінити надалі.

Так, правки передбачають обов’язковий шолом для всіх людей на велосипедах. У той час, як шоломи суттєво знижують ризики отримання серйозних травм голови в разі інциденту, є низка досліджень, які показують, що вимога їх обов’язкового носіння призводить до зменшення користування велосипедом.

«Зобов’язати всіх носити шоломи — це перекласти на людей відповідальність держави, міст і громад за безпечну інфраструктуру та безпечні швидкісні режими, , — зауважує Ірина Шевченко, координаторка адвокаційної кампанії U-Cycle. — У невеликих громадах на велосипедах щодня їздять до школи, на ринок, у магазин… Бабусю, поштарку чи вчителя у невеликій громаді ця норма просто зробить де-юре “порушниками”, розв’яже руки для безглуздих штрафів і побудує штучний бар’єр для мобільності там, де держава й так не забезпечила альтернатив».

«Досвід країн, які запроваджували обов’язкові шоломи, показує: це може зменшувати кількість людей, які користуються велосипедом, і робити його менш доступним видом транспорту», — додає вона.

У більшості країн світу від велосипедистів не вимагається їздити у шоломах. Однак там, де цю вимогу запроваджували, зокрема, в Австралії та Новій Зеландії, користування істотно зменшувалося, особливо демотивувало користуватися велопрокатом.

Ще одна вимога редакції проєкту, яку критикують, — їхати якомога ближче до правого краю. Така норма не завжди означає найбезпечнішу траєкторію для велосипедиста, зазначають у U-Cycle. Наприклад, надмірне притискання до краю може збільшувати ризик конфлікту з припаркованими автомобілями, відкритими дверима, перешкодами на узбіччі або транспортом, який обганяє.

Проєкт зберігає застарілі вимоги щодо перевезення пасажирів і вантажів. При цьому існують вантажні та пасажирські велосипеди, конструктивно призначені для перевезення кількох людей.

Велоактивісти також критикують заборону навушників, — бо цього не вимагається від усіх інших учасників дорожнього руху.

Підписанти відкритої заяви закликають залишити в законі необхідні рамкові норми, але не створювати законодавчих бар’єрів для розвитку велосипеда.