Конфлікт між Києво-Могилянською академією і Києвом набирає обертів. Навчальний заклад хоче забрати в громади міста історичні пам’ятки
Конфлікт між Києво-Могилянською академією і Києвом набирає обертів. Навчальний заклад хоче забрати в громади міста історичні пам’ятки

Конфлікт між Києво-Могилянською академією і Києвом набирає обертів. Навчальний заклад хоче забрати в громади міста історичні пам’ятки

Конфлікт між Києво-Могилянською академією і Києвом набирає обертів. Навчальний заклад хоче забрати в громади міста історичні пам’ятки - Фото 1

У Державному історико-архітектурному заповіднику «Стародавній Київ» (ДІАЗ) стурбовані тим, як розвивається конфлікт між керівництвом Національного університету «Києво-Могилянська академія» та громадою Києва.

Наразі керівництво закладу просуває законопроєкт про особливий режим комплексу, що створює, за словами керівника ДІАЗ, небезпечний правовий прецедент.

Президент НаУКМА Сергій Квіт просуває через народних депутатів законопроєкт №15445 «Про забезпечення цілісності та особливості правового режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря».

По суті законопроєкт пропонує вперше в новітній історії України забрати в громади Києва історичні пам’ятки, зокрема Трапезну зі Святодухівською церквою, Братські келії, Сонячний годинник та Будинок настоятеля. Їх пропонують передати у державну власність, до сфери управління Міністерства освіти і науки, для потреб Могилянки.

Попри заяви керівництва закладу про національні інтереси, на нараді 16 вересня ніхто так і не пояснив, чому заклад уже три роки блокує дослідження Богоявленського собору. На це місто навіть виділило кошти. І також чому саботується підписання охоронного договору.

Очільник ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков розкритикував таку однобоку презентацію. Він зазначив, що керівництво академії навіть блокує спроби знайти могилу гетьмана Сагайдачного під приводом того, що її нібито неможливо ідентифікувати. Водночас голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров спростував ці твердження. За його словами, сучасні антропологічні та історичні методи дозволяють із високою ймовірністю визначити останки гетьмана навіть серед інших поховань XVII–XVIII століть після завершення розкопок.

Крім того, на початку серпня 2026 року Київський центр з охорони пам’яток заявив, що вперше за 30 років роботи інспекторів не пустили на територію Києво-Могилянської академії для щорічного обстеження історичних пам’яток. Виконувач обов’язків президента університету Денис Азаров заборонив комісії зайти на об’єкти, назвавши їхні дії незаконними та політичним переслідуванням. Через це інспектори змушені були викликати поліцію для фіксації правопорушення.

Источник материала
loader