Масляна 2020: що не можна робити весь святковий тиждень і як її провести

За тиждень до початку Великого посту християни східного обряду зустрічають Маленицу.

Ці сім святкових днів (з 24 лютого по 1 березня) в Україні називаються ще «Масляна».

Loading...

Про це повідомляє НАРОДНА ПРАВДА посилаючись на Факти.

В останні сім днів перед самим тривалим і суворим постом в році віруючі вже не їдять м’ясних страв.

У неділю перед Масницею — так звану м’ясопусну (23 лютого) — прийнято доїсти все м’ясне в будинку.

У народі Масляна здавна вважався проводами зими, у нинішньому ж році вона випала на останній тиждень лютого, так що є ще один привід для веселощів.

А для того щоб прогнати холод і смуток і радісно зустріти весну, треба запросити в будинок гостей і від душі пригостити їх млинцями та варениками з сиром і сметаною.

Традиції масниці.

Отже, три головних дня на Сирному тижні — це «Зустрічний» понеділок, Широкий четвер і неділя.

У понеділок, перший день Масниці, жінки збиралися для оригінального обрядового дійства, яке називалося «справляти колодку».

З самого ранку вони приходили в шинок, де одна з подруг викладала на стіл дерев’яну колодку й вигукувала: «Колодка народилася!» Колодку, як дитя, загортали в пелюшки і співали: «Вже наше дитя народилося, а вже дитя на світ Божий та й з’єднання явилося!» Звичайно, «родини» треба було зазначити, перекинувши по чарці.

Так, кожен день Масляної жінки знаходили привід повеселитися, відзначаючи якусь подію з «життя» колодки: «хрестини», «весілля» і навіть поховай з поминками.

Добряче «підігрівшись», жінки вирушали по дворах для іншого обряду, який мав виховних характер: треба було знайти хлопців, які не одружилися у минулий м’ясоїд, і «покарати» їх за це, прив’язавши до нозі або руці ту саму колодку.

Зняти її дозволялося тільки за хороший викуп.

Таким чином люди старші навчали жінок молодь: жити потрібно обов’язково в парі, настав час створювати сім’ю.

Іноді «діставалася» колодка і дівчатам, а також їхнім батькам, які не потурбувалися про те, щоб вчасно видати дочок заміж.

Найвеселіший день Масляної — Широкий четвер.

Зяті ходили в гості на млинці та вареники до тещі (в деяких регіонах України для цієї важливої справи обирали інший день — п’ятницю).

Молодь влаштовувала масові гуляння з піснями, танцями, іграми.

А ще хлопці й дівчата наряджали солом’яне опудало, яке називали «стара баба».

«Баба» символізувала зиму.

З нею ходили по дворах, катали на санях.

Ну, а в останній день тижня — в Прощену неділю — люди доїдали всі молочні страви, винились перед один одним і налаштовувалися на посаду.

Традиційно в цей день відвідували бідняків.

Старим, вдовам і сиротам привозили пісні продукти: крупи, сухі та солоні гриби, овочі та олію.

А молодь у неділю спалювала або топила в річці «бабу-зиму», щоб таким чином остаточно прогнати холод.

При цьому дівчата голосили: «Масляна, Масляна, яка ж ти мала! Якби ж тебе сім неділь, а посту — одна».

Чого не можна робити на Масляну.

Протягом Масляного тижня віруючі не їдять м’яса.

Нудьгувати і сумувати в цей період не можна.

Вважається, що людина, яка проведе Масляну голодно і невесело, не буде щастити протягом усього року.

Не можна обділити увагою тещу, кумів та інших родичів.

З четверга Масляного тижня не можна виконувати домашню роботу: шити, прати тощо.

Що можна робити.

Веселитися від душі.

Запрошувати гостей і самим ходити на посиденьки до родичів.

Більш того, нехтувати цією традицією не годиться, адже, згідно з повір’ям: «Хто на Масницю в будинку залишиться, той поховає своє господарство».

Їсти млинці, млинці з маслом та різними начинками, а також вареники зі сметаною, інші молочні і яєчні страви (у віруючих на цьому тижні немає посту в середу і п’ятницю).