"Таке не має повторитися": як у Чехії згадували криваве вторгнення радянських військ 1968-го

"Україно, ми з Тобою", "Окупанты, идите домой" – із такими гаслами у Празі згадують 50-ту річницю радянського вторгнення до Чехословаччини.

Мітинг провели під російським посольством.

Півстоліття тому, в ніч проти 21 серпня 1968 року, радянські танки і півмільйона військ увійшли до Чехословаччини.

СРСР і сателіти з Варшавського договору вдерлися до Праги, щоб знищити демократичні реформи, і відновити справжній "соціалістичний лад".

Частині радянських десантників для операції "Дунай" видали блакитні берети, щоб скидалися на миротворців.

За даними істориків, лише 1968-го від куль "совєтських" окупантів загинули щонайменше 137 осіб, понад 500 були поранені.

А повністю радянська окупація завершилася лише у 1991-му, із розпадом СРСР.

Із чеськими та українськими прапорами кількасот осіб прийшли на мітинг під російським посольством у Празі.

Демонстрація – частина заходів до трагічної річниці.

Тоді на вулицях Праги з'явилися радянські танки, у празькому аеропорту приземлилися десятки радянських літаків, з яких висадився військовий десант.

Солдатів було близько півмільйона: з кількох держав Варшавського договору, але переважно – з СРСР.

Понад двісті тисяч із них вдерлися до Праги.

Загроза повторної окупації, цього разу – з боку Росії – зберігається і досі, кажуть учасники протестів.

Проводять паралелі.

І згадують про сучасну російську агресію – зокрема в Україні і Грузії.

"Небезпека зберігається досі.

Власне, ми зараз у такій самій ситуації.

Окупація може повернутися у будь-який час.

Та власне вона і зараз тут, це інформаційна окупація.

Танків немає, але є слова", – пояснює організатор акції Душан Ванек.

"Надзвичайно важливо нагадувати людям про цю окупацію.

Для тих, хто її пережив – це був жахливий час.

Страшно було і в 50-му році.

Лише у 89-му з’явився ковток свіжого повітря.

Молоде покоління мусить це знати – таке не має повторитися", – наголошує учасниця протестів Мирослава Главачкова.

Вшанування трагічних подій серпня 1968-го року відбулося і на офіційному рівні.

Глава уряду, Андрей Бабіш прийшов на церемонію під будівлю Чеського радіо, де 21-го серпня відбулися найзапекліші бої цивільних з озброєними радянськими окупантами.

Люди намагалися не дати агресору захопити радіомовлення і гинули від куль та під танками.

Під час виступу чинного прем'єра освистали.

Одна з причин – його правлячу коаліцію підтримує Комуністична партія.

А саме – радянські комуністи, які стали ідеологами окупації Чехословаччини.

"Люди більше не хотіли диктатури комунізму, радянського типу.

Вони просто хотіли жити у нормальному, вільному суспільстві.

Вторгнення військ країн Варшавського договору зупинило процес реформ і лібералізації", – заявив прем’єр-міністр Чехії.

До 50-річчя з дня радянського вторгнення у Празі відкрилася фотовиставка.

На кадрах – танки і військові на вулицях міст і люди з плакатами: "Окупанты, идите домой", "Не простим никогда".

Люди, що відвідують виставку, не стримують сліз.

Чимало з них бачили все на власні очі.

"Я найбільше пригадую бої довкола будівлі Чеського радіо.

Ми з батьками спускалися вулицею Виноградською, де розташоване радіо і я плакала від страху", – пригадує кураторка виставки Дана Кундрова.

Вторгнення радянських військ до Чехословаччини мало на меті придушити так звану Празьку весну – процес демократичних реформ чеського уряду на чолі з Александром Дубчеком.

Празька весна супроводжувалася протестами проти впливу СРСР, а цього радянська влада стерпіти не могла.

Танки допомогли придушити народні повстання, повалити ліберальний уряд і зупинити процес реформ.

Західні держави висловили занепокоєння ситуацією, і засудили радянське вторгнення у Раді безпеки ООН.

За кілька днів Дубчек, під тиском підписав із Москвою компромісний документ, що повертав країну до "справжнього" соціалізму.

Нонна Стефанова, "5 канал".