Мовчання шпигунів: Чим загрожує Путіну відсутність розвідданих про Росію у Вашингтоні

Напередодні проміжних виборів до Конгресу у США виникла цікава ситуація.

За даними The New York Times з посиланням на анонімних посадовців — які, втім, не спростувала жодна офіційна особа — ЦРУ зіткнулося з великими проблемами.

Інформатори американських розвідників з апарату і оточення Володимира Путіна, які раніше справно поставляли інформацію стосовно планів Кремля, раптово замовкли.

Причин підозрювати, що їх всіх одномоментно зліквідували, у американського розвідувального відомства немає.

Тому наразі, за даними видання, ключовою є гіпотеза про те, що в Москві реалізують надзвичайно жорстку і щільну контррозвідувальну операцію, через що інформатори американської розвідки вирішили за краще скромно помовчати.

Принаймні, якийсь час.

Серед інших причин зменшення потоку інформації з Москви називають також ефект від замаху на Скрипалів, хоч подібне припущення і не виглядає надто переконливим.

При тому потік даних від технічних департаментів розвідки, які перехоплюють російські комунікації, справно поступає.

Але він не дає можливості оцінити заміри і стратегію Путіна на майбутніх виборах у США.

Ситуація, насправді, досить цікава.

Перша думка, на яку вона наштовхує — це те, що чинний керівник ЦРУ, Джина Гаспел, можливо, і добре показала себе в керівництві таємними тюрмами, вибиваючи свідчення із терористів за допомогою тортур та знищуючи сліди використання цих тортур.

Але керівник ЦРУ, який в ключовий для США момент не може забезпечити отримання розвідданих з ключового для інтересів Вашингтону регіону, мабуть, повинен змінити вид діяльності.

А інший цікавий момент полягає в тому, що зупинка потоку експертної розвідувальної інформації з Москви є небезпечнішою для Росії, ніж для США.

Оскільки розвідка грає першорядну роль в протистоянні відносно рівних противників.

Натомість США і Росія давно перебувають в дуже різних вагових категоріях.

І за умов, коли у Вашингтоні впевнені в недружніх діях Росії — але не знають про їх точний характер, відповідь з боку Конгресу США полягатиме як у встановленні режиму підвищеного моніторингу можливих російських впливів та жорсткій нейтралізації російських розвідувальних мереж, так і у підвищенні ціни можливого втручання Росії у листопадові вибори в США.

Простіше кажучи, Москва, приховуючи масштаб і напрям свого удару, вимушує Вашингтон до масштабних превентивних заходів, яких цілком можна було б уникнути.

Для чого ж режим Путіна пішов на крок, який навряд чи буде вигідним для самого цього режиму? Відповіді можуть бути різними.

Починаючи від якоїсь дріб'язкової "помсти" за відловлених російських шпигунів — і закінчуючи протистоянням між "баштами Кремля".

Між умовними російськими "лібералами — і безумовними "яструбами".

Для останніх наростання градусу ескалації в стосунках між Росією і США є чіткою гарантією збереження ними максимальної влади і повноважень.

При тому що керівництво контррозвідувальною активністю здійснюється якраз "яструбами" із ФСБ, така причина контррозвідувальної активності є цілком вірогідною.

Штука лиш в тому, що в цьому випадку вигода окремих частин путінської виконавчої машини діаметрально розходиться з інтересами режиму в цілому.