Дослідження: 56 % українців вважають, що можуть відрізнити замовні матеріали в ЗМІ

Опубліковані результати нового опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів ЗМІ у 2018 року», яке виконала соціологічна компанія In.

Mind на замовлення МГО Inter.

Мета дослідження — вивчити звички українців, що стосуються споживання ЗМІ, а також їхню довіру до ЗМІ, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні.

У травні-червні цього року представники In.

Mind опитали 4000 респондентів (18-65 років).

Похибка репрезентативної частини вибірки — 2,5 %.

Для фокусних регіонів (де вибірка 300) — 5,8 %.

@video=//www

Телебачення залишається головним джерелом новин.

Після різкого падіння у 2016 та 2017 роках, частка аудиторії телебачення стабілізувалась.

Як і минулого року у 2018-му цим видом медіа користуються 77 % українців.

Сайти новин стали більш популярними (тут і далі по тексту дані порівнюються з попередніми дослідженнями Inter.

News — ДМ).

Інтернет-ЗМІ наростили собі ще 6 % аудиторії, дійшовши до позначки у 60 %.

Аудиторії соціальних мереж та радіо також зросли, порівняно з попереднім роком.

Хоча преса втратила ще 3 % аудиторії.

Якщо рахувати з 2015 року, то газети і журнали втратили 10 % читачів.

Хоча, як і раніше українці більше користуються загальнонаціональними ЗМІ.

У 2018-му місцеві засоби масової інформації змогли наростити аудиторію.

Порівняно з даними за 2017 рік, регіональне телебачення почало дивитись на 6 % більше людей (45 %), а місцеві сайти читають на 11 % більше опитаних (42 %).

Більша частина населення отримує новини з українських ЗМІ.

Найбільше новин дізнаються з телебачення.

74 % опитаних відповіли, що з такою метою користуються цим медіа найчастіше.

На другому місці — інтернет-ЗМІ.

Їх читають 57 % українців, що на 6 % більше за минулий рік.

Далі йде радіо та преса.

Утім такі цифри відрізняються від тих, які показало дослідження КМІС, що проводилося в лютому 2018 року на замовлення ГО «Детектор медіа».

Тоді 86 % опитаних відповіли, що отримують інформацію про ситуацію в країні і світі від українських телеканалів.

27 % українців сказали, що користуються для цього українськими інтернет-сайтами (що майже у два рази менше, ніж у дослідженні In.

Mind), 24 % — соціальними мережами.

Для ще 18 % основним джерелом виступають особисті соціальні кола.

Опубліковане у серпні цього року дослідження GfK Ukraine (на замовлення «Кальміуської групи»), показує що 70 % українців дізнаються інформацію про непідконтрольні території з телебачення.

А інтернет-сайти читають 35 % опитаних.

Частка російських медіа у інформаційному споживанні продовжує падати, згідно з даними від In.

Mind за попередні роки.

До 8 % впала також і популярність російських інтернет-ЗМІ.

Найбільше їх читають в Одеській, Запорізькій та Донецькій областях.

Ці дані практично ідентичні до дослідження КМІС.

Тоді 4,7 % респондентів сказали, що дивиться російське телебачення.

Сайтами РФ послуговувались всього 0,5 % опитаних, а пресою — 0,1 %.

Презентація результатів дослідження.

Сергій Гриценко, координатор з комунікацій та програмний менеджер Internews.

Найбільш популярний телеканал — «1+1», а газета — «Сегодня».

Mind попросила у респондентів назвати три медіа в кожній категорії, якими вони найчастіше користуються.

ТОП-5 телеканалів виглядає таким чином: «1+1», «Інтер», «СТБ», ICTV, «Україна ТРК».

Новинні агрегатори були In.

Mind названі такі: «Укр.

нет», «Яндекс», УНІАН.

Серед сайтів найчастіше опитані читають «Цензор НЕТ», «1+1», «Новости Украины», «Факты» та «Кореспондент».

У лідерах преси — «Сегодня», «Вести», «Факты и комментарии», «Аргументы и факты» і «Бульвар».

У ТОП-3 популярних радіо виявилися «Хіт ФМ», «Шансон» та «Авторадіо Україна».

Рівень задоволеності новинами на телебаченні падає.

Така тенденція характеризує як роботу регіональних телеканалів, так і національних.

Приміром, на 3 % менше респондентів вважає важливою інформацію, яку транслюють місцеві канали.

Також зменшилась кількість тих, хто вважає такі повідомлення повними і розгорнутими.

Національні канали втрачають у зручності, вважають опитані.

Менше людей, порівняно з минулим роком, сказали, що новини у цих ЗМІ можна назвати важливими, повними і оперативними.

Натомість рівень задоволеності матеріалами в інтернеті-ЗМІ загалом залишається стабільним.

Більше українців почали дивитись онлайн-телебачення та читати новини в інтернеті.

Необхідну інформацію в мережі почали шукати на 9 % більше людей.

Тепер так роблять 64 %.

Читати новини стали на 5 % більше, ніж у 2017-му, — 51 %.

Згідно даних дослідження In.

Mind, найпопулярнішою соціальною мережею є Facebook.

Нею користуються 57 % респондентів.

Але заблоковані «ВКонтакте» та «Однокласники» хоч і втрачають користувачів, проте залишаються на другому (21 %) і третьому (15 %) місцях відповідно.

Така ж ситуація і з отриманням новин на цих платформах.

Хоча у дослідженні КМІС були менші цифри.

Тоді 35,5 % респондентів відповіли, що користуються Facebook.

«ВКонтакте» та «Однокласники» — 11,3 % і 7,2 % відповідно.

Також дані In.

Mind показують, що «ВКонтакте» після блокування покинули 31 % українців, але продовжують користуватися 29 %.

Обходять обмеження люди по-різному.

Найчастіше (59 %) завдяки VPN, 8 % користуються розширенням для браузера, а ще 6 % — проксі-сервером.

Довіра до українських медіа зросла, а до російських впала.

Нове дослідження показує, що ця тенденція характерна усім типам ЗМІ як національного, так і регіонального рівнів.

На 10 % респондентів стали більше довіряти регіональному телебаченню — 56 %.

Національне може похвалитися збільшенням довіри глядачів на 7 % — 61 %.

Йому найбільше довіряють у Львівській, Київській, Дніпровській, та Херсонській областях.

Інтернет-ЗМІ завоювали ще 10 % довіри як на регіональному рівні (52 %), так і на національному (58 %).

Причиною недовіри українці найчастіше називають те, що інформація не виглядає достовірною, новини подаються з однобоко, а також бракує фактів.

Хоча у дослідженні від «Детектора медіа» на запитання «Яким із перерахованих джерел інформації про збройне протистояння на Донбасі ви довіряєте?» респонденти відповіли інакше.

Цифри щодо телебачення майже співпадають — 57,2 %.

А ось інтернет-ЗМІ сказали, що довіряють лише 14,1 %.

До російського телебачення мали довіру 1,6 % опитаних.

Порівнюючи дослідження In.

Mind за 2018 та 2017 року, також видно, що російські інтернет-видання нічного набирають у довірі, а телебаченню зараз довіряють на 2 % менше опитаних (хоча цей показник в межах статистичної похибки).

Найбільше російським ЗМІ довіряють у Харківській, Дніпровській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Одеській областях.

Додамо, що опитування GfK Ukraine показало довіру до російського телебачення — 1 %.

Натомість Близько третини населення України (31%), як правило, вважають українське телебачення найбільш надійним джерелом інформації.

Також що у квітні 2018 року Міністерство інформаційної політики України та аналітичний центр «Фабрика думки «Донбас» поділились своїми даними щодо непідконтрольних Україні територій.

У 2016 році 30 % тамтешніх жителів повністю та скоріше довіряли українським, а у 2017-му рівень сукупної довіри склав усього 16 %.

Вейн Шарп, директор Internews в Україні.

Катерина Загривенко, керівник напрямку з розвитку бізнесу в компанії In.

Зросла частка тих, хто критично оцінює інформацію.

29 % респондентів заявили, що звертають увагу на те, чи представлені у матеріалах ЗМІ різні точки зору.

Зросла кількість людей, які звертають увагу на джерело походження новин.

Водночас 26 % опитаних заявили, що вирішують інтуїтивно, чи варто інформації довіряти (у 2017-му таких було на 5 % менше).

Варто зазначити, що у опитуванні КМІС 53 % українців сказали, що вони в більшості випадків здатні відрізнити якісну інформацію від дезінформації та фейків.

Третина українців (31 %), навпаки, впевнені, що вони або взагалі не можуть відрізнити, або можуть це зробити у меншості випадків.

Крім того, згідно даних In.

Mind, 36 % опитаних вважають актуальною проблему замовних матеріалів у ЗМІ.

Хоча відрізнити їх змогли б лише трохи більше половини респондентів — 56 %.

І хоча 36 % людей вважають необхідним знати власників ЗМІ, 48 % не знають, хто володіє загальнонаціональними телеканалами.

Місцеві новини – основний контент, який хочуть бачити в регіональних ЗМІ.

Так сказали від 42 до 60 % опитаних.

На другому місці — потреба у журналістських розслідуваннях.

Після них — розважальні матеріали та інтерв’ю з місцевими лідерами.

Останнє хотіли б дивитись і слухати 14-28 % респондентів.

Українці стали більше знати про хід реформ.

Окрім земельної.

Опитані кажуть, що почали зустрічати більше інформації про децентралізацію влади, реформу охорони здоров’я, енергетики.

На тому ж рівні поінформованість залишається про пенсійну реформу, але матеріалів про земельну стало менше.

Головними джерелами інформації про реформи в цьому році частіше називають загальнонаціональні телеканали, сайти, регіональні медіа, а також соціальні мережі.

Разом з тим, як раніше показало дослідження від КМІС, більшість українців визнала, що отримує недостатньо інформації про стратегії та цілі держави щодо Криму (63 % проти 23 %, які оцінили свій рівень як радше або повністю достатній) і щодо непідконтрольних територій «ДНР» / «ЛНР» — 60 % проти 26 %.

Повну версію презентації дослідження за 2018 рік можна переглянути тут, а минулорічні результати — тут.

Соціологічна компанія In.

Mind виконала дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів ЗМІ у 2018 року» на замовлення Міжнародної громадської організації Internews, що реалізує програму «Український медійний проект», або «Проект У-Медіа», за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).

Фото, відео: Світлана Григоренко.

Інфографіка: слайди з презентації Internews.