Як вітряні парки в Україні допомагають розвиватися сільським громадам

"Вітряні парки України" допомагають селу Тузла, що на Миколаївщині, наводити лад та здійснювати благоустрій.

Згідно з угодами соціального партнерства між громадою та енергетичною компанією, з кожної зведеної на території села вітроенергетичної установки вітропарку "Очаківський" (а їх нині 5) до сільського бюджету щороку надходить 100 тис грн, а з кожної установки вітропарку "Причорноморський" (нині введено в експлуатацію 2) - 150 тис грн, передає Вдало.

«Вітрові парки України» перераховують зазначені кошти на спецрахунок сільради, а потім спрямовують їх на певні роботи.

Перші вітряки на території Березанського району поблизу села Тузлиз’явились у 2011 року.

За домовленістю з місцевими мешканцями, ВЕС зводили не ближче ніж два кілометри від житлових будівель і оскільки об’єкт споруджували на території села, енергетична компанія обіцяла фінансову допомогу громаді.

Однак кілька років громада нічого не отримувала.

Ситуація докорінно змінилася лише після того, як місцеві жителі взяли ініціативу в свої руки.

"До осені 2015 року жителі села поводилися пасивно, просто чекали, в свою чергу Вітряні парки також не виявляли бажання співпрацювати, - розповідає голова села Тузли Ігор Рогальов.

– Тоді на загальних зборах села було обрано ініціативну групу, яка стала домагатися, щоб вітряні парки розв'язали питання партнерства - і після року дискусій селяни домоглися свого: вітряні парки тепер допомагають".

З весни 2017 року почалися роботи з реконструкції водопостачальної мережі села Тузли.

За чотири місяці їх було завершено.

«Тепер у нас стоять дві нові водонапірні башти загальною ємністю 85 кубометрів, дві свердловини пробили й по всьому селу проклали 12 кілометрів водопостачання", - продовжує сільський голова.

- В рамках партнерства вітряний парк виділив на будівництво водогону близько 5,5 млн грн, реалізувати такий проект власним коштом село майже не мало шансів».

Річний бюджет Тузли до 2016 року становив менше ніж 490 тис грн.

Нині місцеві мешканці радіють, адже раніше воду мусили буквально видобувати.

Тепер є своя, а для обслуговування водогону створили комунальне підприємство, де працюють самі ж тузлівці.

За словами Ірини Димчук, директора КП "Тузлівське-1", що обслуговує водогін, найглобальнішою проблемою нашого села була відсутність води.

«Понад 10 років, ми були зовсім без води, - згадує вона.

- Люди виживали хто як: хто діжками замовляв, щоб привозили, хто бурив свердловину, ніколи й подумати не могли, що в селі буде цей водогін і вода високої якості, дуже м'яка".

Також в Тузлах відремонтували огорожу місцевого цвинтаря, а сьогодні закінчують встановлювати вуличне освітлення.

Розповідає Світлана Рубцова, одна з довгожителів села:.

"У нас вулиці були темні - йдеш і перечіплюєшся часом ввечері.

А не так давно - в останні місяці - по всіх вулицях провели освітлення й це, звичайно, добре для нас.

Їм [ред.

- енергетичній компанії], щоправда, не вірили спершу, думали - це розмови, не буде цього.

Але й справді зробили.

Водогін - це чудово, в нас дуже погана вода була.

Хто мав свердловини - там вода солона йшла, терпка, гірка.

А тепер у нас вода високої якості, смачна".

Узялася громада й за місцеву школу.

Їй вже майже півстоліття, а двері та вікна стояли тут від самого будівництва.

Торік їх замінили на нові.

За словами директора тузлівської школи Оксани Сосюкіної, будівлю добре опалювали взимку, але через старі вікна та двері тримати комфортну температуру не вдавалося.

Після заміни вікон одразу стала помітною різниця.

"Взимку в школі тепер значно тепліше.

Тепер ми звернулися до вітрового парку по допомогу на капітальний ремонт спортивної зали і вже отримали добро, нам допоможуть.

Також школа потребує ремонту системи відведення стічних вод", - розповідає Оксана Сосюкіна.

Тепер у планах села - капітальний ремонт доріг.

За словами Сергія Танасова, голови Березанської райдержадміністрації, який брав участь у перших переговорах громади і енергетичної компанії, нині створюється європейський приклад для інших громад - як треба співпрацювати з бізнесом та громадою.

«Саме розвиток альтернативної енергетики й активна позиція громади дали поштовх для зростання села Тузли, яке до того було майже депресивним», - підкреслює він.

На півдні України вітряно майже увесь рік.

А з огляду на те, що місцеві землі часто непридатні для сільського господарства через надмірну посушливість ґрунту, «зелена» енергетика - вигідна справа для регіону.

Дуже серйозний вітропотенціал і чималі технічні можливості спеціалістів має Миколаївщина, де перші вітряки з'явилися понад 10 років тому.

Нині в області працюють такі вітропарки як "Очаківський", "Причорноморський", "Тузлівський".

«Ми плануємо розширювати і збільшувати потужність альтернативних джерел на території Миколаївщини", - розповідає Віталій Севост'янов, технічний директор ТОВ "Управляюча компанія "Вітряні парки України".

Невдовзі планують відкриття ще одного вітрогенератора - вітропарку "Причорноморський".

В остаточному варіанті цей парк складатиметься з трьох вітроенергетичних установок, які розраховані на виробництво 30 МВт електроенергії загалом.