Битий небитого убив: Що виправдовує і що погіршує провину Дмитра Балабухи

Багато хто з атовців вважає цей вирок занадто суворим, а активісти націоналістичного руху обіцяють продовжити боротьбу в юридичній площині і подати апеляцію.

На думку тих, хто на боці Дмитра, вирок має бути – не більше семи років позбавлення волі.

Родичі вбитого від коментарів утримуються.

Журналісти Depo.

ua зібрали факти, що свідчать на користь Дмитра Балабуха, а також проти нього.

Вбивця: молодший лейтенант, танкіст, учасник бойових дій на Донбасі Дмитро Балабуха.

В званні сержанта керував взводом, під Авдіївкою, з зими 2015 року, брав участь у боях в районах Гранітного, Старогнатівки, Новотроїцького.

Отримав тяжке черепно-мозкове поранення, проходив лікування та реабілітацію.

Вбитий: шеф-кухар, член спортивного клубу рукопашного бою "Гермес" на прізвисько "Рус" Руслан Юрченко.

В нього залишилася дружина і двоє малих дітей.

Лісова в Києві чоловіки посперечалися, після закінчення суперечки Балабуха купив в магазині на зупинці ніж, повернувся і зарізав Руслана Юрченка.

Причина суперечки, за версією друзів загиблого – Юрченко зробив Балабусі зауваження, мовляв, той лізе в маршрутку без черги, і через це атовець сходив, купив собі ніж, повернувся і зарізав його.

Прес-офіцер 72 ОМБр Олена Мокренчук розповіла, що водій маршрутки не хотів везти Балабуху безкоштовно, після чого його "виштовхували з маршрутки й почали ображати.

Звісно, це не привід хапатися за ножа, але зараз чекаємо розслідування, чому так сталося…".

Координатор Спілки ветеранів війни з Росією Олександр Войтко додає, що загиблий став на бік водія, і дорікав Дмитру тим, що він боєць АТО.

"Але ж бійки не було.

Лише слова.

Тому все одно неможливо перевести справу у площину самозахисту", - розповів він в коментарях "Цензору".

І вже на суді сам Дмитро Балабуха заявив, що Руслан Юрченко напав на нього з кулаками.

"Він (Руслан, - ред) сказав, що я намагаюся пролізти поза чергою і пригрозив, що поламає мені ноги.

Мене це засмутило, я був принижений.

Я відповів, що теж можу поламати йому ноги.

Він направився до мене, без слів наніс мені два удари в голову кулаком.

Я впав.

Коли я намагався підвестися, він наніс мені кулаком ще кілька ударів в голову.

Він був більший, вищий.

Потім я намагався втекти, він мене хапав, ударом збив з голови шапку, як я тікав, наносив удари в спину, тим самим відірвав капюшон.

Далі я не пам'ятаю точно, як було.

Я зайшов в магазин, купив ніж, повернувся і наніс удар", - розповів він на суді.

Це дещо змінює причини того, що сталося, бо одна справа – образи, після яких в ображеного "впало забрало", а інша – прямий напад.

Усвідомлюючи, що від нападника йому не відбитися, Балабуха відступив, купив ножа і помстився.

Хоча, знову ж таки – це слова зацікавленої особи і заяви людей, які на місці трагедії присутні не були.

Прямих свідків, наскільки відомо, слідству не вдалося виявити.

Принаймні їхні свідчення широкому загалу невідомі.

Це дуже дивно, тим паче в наші часи, коли що завгодно всі одразу починають знімати на телефон.

Якщо не пасажирів, то хоча б водія маршрутки можна було б вже якось відшукати.

Хоча, знаючи, як ветеранська спільнота ставиться до таких як він перевізників зрозуміло його сильне небажання відшукуватися...

Вчинок Дмитра Балабухи підпадає під ч.

1 ст.

115 - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людин.

Це карається позбавленням волі від 7 до 15 років.

Звинувачування просило 12 років.

Зрештою дали 9, крім цього суд, за словами координатора С-14 Сергія Мазура, постановив позбавити Дмитра Балабуха звання молодший лейтенант і виплатити:.

- 81299,46 на поховання;.

- 1300 грн на кожну дитину щомісяця з лютого до повноліття; (у вбитого двоє дітей).

- 150000 грн, 200000 грн і 200000 – компенсації родичам Юрченка;.

- 60876 грн судові витрати.

Зараз в С-14 повідомляють, що подаватимуть на апеляцію, сподіваючись оскаржити вирок и скостити ще два роки ув'язнення.

Обережно, ненормативна лексика.

Також оголошено збір коштів для матері осудженого.

Дружиною і дітьми молодий лейтенант не встиг обзавестися.

В тюрмі йому буде особливо нелегко і через стан здоров'я – після травми, за словами його першого адвоката (потім його замінили) Дмитро остаточно не відновився, іноді втрачає свідомість.

Його здоров'я потребує постійного нагляду, вживання медикаментів.

Викликає великі сумніви, що в сучасних українських тюрмах є такий рівень медичного обслуговування.

В соцмережах зараз багато суперечок щодо того, чи справедливий вирок винесли атовцю Балабусі.

Як бачимо з рішення суду, верхня планка його статті – на шість років більше, тобто про драконівський вирок говорити не варто.

Є обставини, які пом'якшують його провину.

Залишимо без уваги непоодинокі заяви про те, що вбитий Руслан Юрченко "був "сепар" і не будемо навіть і шукати цьому спростувань чи підтверджень.

Це наразі неважливо.

Переконання і слова людини на мирній території не можуть бути приводом для вбивства, так само як і участь в бойових діях, навіть героїчна, не може бути індульгенцією для того, хто вчинив злочин.

Разом із тим, Балабуха міг страждати на посттравматичний синдром.

Це, контузія і пережита черепно-мозкова травма, наслідком якої стала пластина в голові, могли завадити атовцю адекватно сприймати ситуацію і помірковано приймати рішення.

Людина має право на безкоштовний проїзд, але щоб ним скористатися, треба спитати у водія, чи візьме він пільговика, і показати посвідчення.

Людині вже не комфортно, вона, маючи законне право на пільговий проїзд, фактично вимушена про це просити.

Звинувачуваний у вбивстві Балабуха попросив, а йому, можливо, грубо відмовили.

Потім до цькування, можливо, долучився і загиблий.

Балабуха відчув приниження, коли його виставили з машини.

Тож цілком можливо, що він міг бути в стані афекту.

Тим паче якщо зважати на його заяви про те, що Руслан Юрченко продовжив суперечку бійкою і сили були не рівні.

Звісно, це не виправдовує вбивство, але за таких обставин воно перестає бути холоднокровним, заздалегідь спрямованим злочином.

Будемо об'єктивними, і згадаємо й про обтяжуючі обставини.

Перша з них полягає в тому, що Дмитро Балабуха був не зовсім тверезий - за повідомленнями ЗМІ, після затримання у крові Дмитра виявили 0,35 промілле за допомогою драгера.

Даючи перші показання, затриманий розповідав, що випив пива.

Він не був п'яний, легке сп'яніння починається з 0,5 промілле, але факт залишається фактом.

І суд сп'яніння завжди бере до уваги.

Тим паче, що коли було винесено постанову про відібрання зразків крові на аналіз, здавати кров він відмовився.

Щоб вирішити це у судовому порядку, довелося б чекати до понеділка.

Оскільки вбивство сталося у суботу, через кілька днів аналіз уже не мав би сенсу.

Друга – Дмитро Балабуха з місця вчинення злочину тікав.

Хоча після затримання свій вчинок не заперечував.

Третя – він сходів купив ніж, а не мав його при собі.

Інші атовці гірко жартують – завжди носи із собою ніж, і тобі не закидатимуть заздалегідь сплановане вбивство..