Шредер в "Чистилищі": В який скандал вплутав Україну сайт "Миротворець"

"Миротворець" ще тиждень тому наніс черговий удар по політичних противниках України.

8 листопада, якщо хто не в курсі, до розділу "Чистилище" потрапив колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

За "замах на суверенітет і територіальну цілісність України, маніпуляцію суспільно значущою інформацією, антиукраїнську пропаганду", - було пояснено на сайті.

Учора цей безкомпромісний удар по ворогу України приніс перші відчутні результати.

Міністерство закордонних справ Німеччини рішуче засудило дії ресурсу.

Офіційний представник німецького МЗС нагадала, що "ми раніше вже доводили свою позицію до української сторони і наполягаємо на тому, щоб український уряд вжив заходів для видалення цього сайту".

Немає сумніву в тому, що Герхард Шредер - платний російський лобіст та пропагандист.

"Політичною проституткою" його називали всі - включно з покійним головою Комітету закордонних справ американського Конгресу Томом Лантосом.

Але фактичні підсумки "удару" Миротворця виглядають наступним чином.

Геноссе Шредер своєї позиції не змінив - і навряд чи змінить.

Зате отримав чудову можливість публічно "побоюватись за свою безпеку".

Російські ЗМІ смакують кожну кому в заяві німецького МЗС.

Реагує на подію і німецька преса - і, ви не повірите, зовсім не вигуками "Браво!".

Всі якось раптово згадують, що ще в 2016 році, коли сайт опублікував особисті дані журналістів, що їздили до "ДНР", декілька держав ЄС дуже настійливо радили закрити цей ресурс.

І українська влада ніби як погодилась - але рішення свого не дотримала, пославшись на те, що сайт "розміщений на закордонному сервері".

Так ніби за наявності судового рішення настільки важко вийти на реєстратора доменного імені (для "Миротворця" знайти його, можна, наприклад, тут ) - і попросити заблокувати їх адресу.

13 травня 2016 року й самі "миротворці" клятвенно пообіцяли припинити діяльність.

Втім, їх обіцянка - як і немала частина інформації на їх сайті - виявилась не надто достовірною.

Як тільки завдяки чисельним клопотанням радника глави МВС Антона Геращенка співробітників сайту "відмазали" від кримінальної відповідальності - проект продовжив тішити всіх довкола своєю присутністю в інформпросторі.

Почав "захищати інтереси України", провокуючи нові й нові скандали, які не закінчувались для більшості фігурантів, особливо європейських, рівним рахунком нічим - але давали можливість російській стороні знаходити правдоподібні підтвердження "некерованості" ситуації в Україні, де "радикали розпалюють ворожнечу", не зважаючи на рішення уряду та чинне законодавство.

Так станеться і цього разу - Клімкіну особисто та МЗС загалом, замість писати нові пропозиції щодо включення Шредера в санкційні списки, доведеться довго і нудно відмиватися від подвигів "Миротворця".

Як то довелось робити після історії з особистими даними сотень журналістів, чи після включення в "списки ворогів держави" очільника угорсього МЗС Сійярто.

А загалом, після історії з Шредером, сайт "Миротворець" може допомогти Україні та українцям в один-єдиний спосіб.

Прийнявши рішення про саморозпуск.

При чому, на відміну від попереднього разу, не збрехавши.

Бо коли подивитись по великому рахунку, в самому проекті, який від моменту своєї появи стимулює скандали, забезпечує поширення фейкових новин і провокує безглузді й відверто шкідливі для України конфлікти - але називається при тому "Миротворець" - криється якась брехлива, чи, як тепер модно казати, гібридна суть.

Як в російських "гуманітарних конвоях" зі снарядами.

Чи в "боротьбі за мир", яку розгортає Небензя в Радбезі ООН.

Співпадіння? Хотілось би вірити.