Чому вино "Небесна сотня" - це гірше за фастфуд в Будинку профспілок

Після хвилі громадського обурення виробник ніби прибрав цей продукт з вітрин.

Здавалося б, ця ситуація має стати повчальною для інших.

Здавалося б, скандал навколо "Кентукійських смажених курчат (КФС)" мав би дати зрозуміти бізнесу – так працювати з пам'яттю про героїчні і трагічні сторінки новітньої української історії - не можна.

Але ні.

30 листопада в Україні презентували вино "Небесна сотня".

Вінницький винороб Олександр Шемет, який представив цей напій, заявляє, що його виготовлено по рецепту батьків загиблого учасника Революції Гідності Максима Шимка.

Курва, да хоч по рецепту Лесі Українки, до чого тут Небесна сотня?.

Навіть якщо батьки Максима Шимка дали на це згоду, навіть якщо би всі родичі всіх янголів Небесної згоди дали згоду – є ще інші учасники цих подій.

Ті, хто бився на Майдані, хто був скалічений і лікував рани, хто підносив каміння, привозив харчі, стояв на барикадах, а потім пішов в АТО.

Як можна називати будь-яке хмільне пійло словосполученням, що для сотень тисяч українців по всьому світу – святе.

Реклама привчила нас до того, що пиво – це спорт, шампанське – жіночність, вермут – елітарність, горілка – щирість, коньяк – інтелектуальні посиденьки, а слабоалкогольні коктейлі – весела вечірка.

Будь-який алкоголь прив'язали до якихось важливих почуттів, прагнень і захоплень.

Це огидно, але нехай, в усьому світі так.

Та хіба не можна було підібрати цьому новому напою назву, яка не зачіпала би почуття тих, хто життя був готовий віддати і віддавав заради цінностей більших, ніж вшкварити після роботи дві-три пляшки недорогого "бухлішка"?.

І що далі? Коктейль "Іловайський котел?" Пиво "ветеран АТО, міцне"? Коньяк "Волонтерський"? Скільки можна наживатися на тому, що може бути вашим особистим, але тільки вашим особистим ніколи не буде.

Чимось це нагадує дві інші історії з неприємним присмаком.

Перша – давніша, від листопада 2013 року, коли в продаж збиралися запустити горілку "Володимир Висоцький".

Тоді фонд Висоцького, очолюваний його сином Микитою, дав ліцензію ТОВ "Старая Таганка" на випуск алкоголю під брендом "Владимир Высоцкий".

Якби Висоцький-старший індиферентно ставився до алкоголю, то це було би просто цинічно.

А те, що саме пиятика і наркотики його вбили, додає цій ідеї огидного присмаку.

Друга історія – про роль сина Василя Стуса в скандалі навколо фільму про Василя Стуса, з якого прибрали кадри з адвокатом Віктором Медведчуком.

Близький родич що хоче з іменем свого великого пращура, те і робить.

Але то хоча б ім'я близького родича.

Нове вино, вибачте, не "Максим Шимко" отримало назву.

Хоча, судячи з допису автора цього чудового яблучного вина, родичі Максима Шимка тут можуть бути взагалі ні до чого.

В таких обставинах відкриття закусочної в будівлі, де загинули люди під час Революції Гідності здається вже й не таким цинічним вчинком.

Це будівля в центрі міста, хтось за свої кошти робив там капітальний ремонт і все одно довелося б колись переосмислювати цей простір.

Хоча це не виправдовує відкриття забігайлівки зі смаженими курчатами в Будинку Профспілок саме на День Революції Гідності.

А тут – спекуляція на тому, що для українців є святим.

Спекуляція, без якої можна було б легко обійтися і ніхто би від цього не зазнав жодних втрат.

Знаєте, в KFC ж наливають, щоб та курка з більшим апетитом йшла.

То давайте, укладіть з виробниками "Небесної сотні" контракт і нехай це вино тепер подають до курчат в KFC на Хрещатику.

Це ж бізнес.

Нічого особистого.