/https%3A%2F%2Fimg.depo.ua%2F195x130%2FDec2018%2F468635.jpg)
Дитячі проекти покращують психологічний клімат міста, – експерт
Організатори підрахували скільки шкіл зареєструвалося цього року.
З-поміж 1160 навчальних закладів – саме 1000 з малих міст чи районних центрів.
Чому школярі обласних центрів та великих міст у меншості? "Відкривай Україну" спитав експерта Українського інституту майбутнього Миколу Скибу, аби з'ясувати прагнення учнів саме у невеликих населених пунктах творити зміни у своєму місті.
Микола Скиба експерт напрямку "Освіта" Українського інституту майбутнього вважає, що активність дітей у малих містах залежить від географічного положення та інфраструктури в цілому.
Наприклад, у південних областях, де є потік туристів, дітей зазвичай долучають до своїх підприємств батьки.
Школярі можуть допомагати у реалізації товарів.
У районних центрах та малих містах де економіка не підв'язана під сферу послуг - ситуація інша.
У дітей, як правило, немає такого "центру тяжіння", де б вони прагнули проводити дозвілля.
Тому, зайнятість школярів у таких населених пунктах залежить здебільшого від батьківського контролю навчання.
Тобто родина дуже впливає на дозвілля школяра.
Якщо ж у місті є гуртки, музеї чи бібліотеки, що проводять додаткові активності, це притягує щонайменше 15-20% школярів.
У випадку їх відсутності, діти здатні само організовуватися для проведення дозвілля.
"Емпіричний досвід підказує, що підлітки з таких населених пунктів часто беруть участь у приватних конкурсах.
Ці діти активні і дійсно щось хочуть створити для свого дозвілля у місті.
Учнівські проекти покращують психологічний клімат міста, пробуджують цікавіть до вивчення краю у самих же мешканців", - розповідає Микола Скиба.
За досвідом же проекту "Відкривай Україну" дитячі ініціативи стають ефективними тоді, коли отримують підтримку від дорослого населення.
Так, у Покровську фіналісти прикрасили місто муралом, а у Малій Висці школярі побудували вільний арт-простір для підлітків.

