Як Одещина виробляє електроенергію з відновлюваних джерел енергії

Станом на 1 січня 2019 року у Одеській області працює відновлювана електроенергетика загальною потужністю близько 260 МВт.

Всього регіон виробляє більше 10% "альтернативної" електроенергії України, передає uc.

Починаючи з 2012 року на півдні Одеської області побудували сонячні електростанції загальною потужністю понад 250 МВт.

Всього в регіоні працює 23 енергогенеруючі компанії різної потужності - від 30 к.

Вт до 55 МВт.

Список сонячних електростанцій потужністю понад 1 МВт.

Теплодар, 8,83 МВт, з 2017 р.

Теплодар, 4,21 МВт, з 2013 р.

Сергіївка, (Білгород-Дністровський р-н), 4 МВт, з 2018 р.

Болград (с.

Залізничне), 34 МВт, з 2013 р.

Арциз (с.

Павлівка), 42,1 МВт, з 2012 р.

Рені, 43,4 МВт, з 2012 р.

Кілія, 55 МВт, з 2013 р.

Ізмаїл (с.

Суворове), 3,2 МВт, з 2017 р.

Кулевча (Саратський р-н), 9,4 МВт, з 2017 р.

Сафяни (Ізмаїльський р-н), 1,3 МВт, з 2016 р.

Красне (Тарутинський р-н), 4,27 МВт, з 2017 р.

Ярове (Тарутинський р-н), 5,3 МВт, з 2018 р.

Старокозаче (Білгород-Дністровський р-н), 43 МВт, з 2012 р.

Наразі три сонячних станції загальною потужністю 86 МВт у Окнянському, Іванівському та Арцизькому районах поки що не введені в експлуатацію.

Між тим, у січні 2019 року видано документацію на будівництво чотирьох електростанцій потужністю 48 МВт: двох під Ізмаїлом та двох у Татарбунарському районі, також готується будівництво сонячних станцій загальною потужністю 70 МВт у Роздільній, ще кількох потужністю по 8-11 МВт на півдні області.

Наразі у Одеській області виникла технічна проблема запуску нових сонячних електростанцій, потужність яких у денний час, особливо у південних районах, стає надлишковою для місцевих електромереж.

На додачу, на Одещині 316 приватні домогосподарства встановили сонячні електростанції потужністю до 30 к.

Наразі «домашні» СЕС загальною потужністю понад 6 МВт забезпечують електрикою перш за все власників, а надлишки скидають в енергосистему.

Найбільше домашніх сонячних станцій встановлено у Лиманському, Овідіопольському та Біляївському районах.

Серед міст лідирує Одеса, де налічується 70 міні-СЕС, на друге та третє місце займають Чорноморськ та Ізмаїл відповідно.

З 2018 року на Одещині у селищі міського типу Окни працює електростанція на біогазі потужністю 1,2 МВт, а також з 2010 року у селищі міського типу Саврань - мала гідроелектростанція потужністю 0,9 МВт.

Вітрові електростанції в Одеській області в експлуатацію на даний момент не введені.

Наразі готуються до запуску три ВЕС, дві з яких будуються у Лиманському районі неподалік від порту і міста Южний.

Американська компанія "Ukraine Power Resources" зводить електростанцію потужністю 120 МВт між селами Визирка і Любополь, неподалік - між Візиркою і новими Білярами - литовська компанія "Південний Енерджі" будує ВЕС потужністю 70МВт.

Третю електростанцію зводить турецька компанія "Guris Holding Co.

Inc" в Овідіопольському районі, між районним центром і курортною Грибівкою.

Це дочірня компанія великого турецького холдингу, який вже ввів в експлуатацію в Туреччині більше тисячі вітрогенераторів.

Перша черга електростанції "Овід Вінд" потужністю 32,4 МВт технічно готова і буде введена в експлуатацію у березні 2019 року.

ВЕС складається з дев'яти вітрогенераторів "General Electric" потужністю 3,6 МВт кожен, висотою 131 метр і розмах лопатей - 137 метрів.

Примітно, що на повну потужність сонячні електростанції в Одеській області працюють не більше 20% часу, решту часу їх потужність знижується або взагалі падає до нуля в залежності від часу доби і стану погоди.

Вітрові електростанцій ефективно працюють до 40% часу в залежності від погоди і пори року.

Велику частину споживаної електрики Одеса та Одеська область отримують з Південноукраїнської атомної електростанції і від Молдавської ГРЕС, розташованої на території невизнаного Придністров'я.

Одеська область має всього одну традиційну електростанцію — Одеську теплоелектроцентраль початковою проектною потужність 68 МВт і нині фактичною потужністю 32 МВт.

Одеська ТЕЦ виробляє електрику лише в період опалювального сезону, а її потужність мізерна порівняно з потребами і міста, і всього регіону.