28-річна Яна Грузиненко працювала волонтером в Іспанії в магазині органічних продуктів за програмою Еразмус +.
Познайомилась з іспанцем Джозепом та почала з ним зустрічатись."З Джозепом я познайомились в інтернеті.
Я й досі не знаю, чому йому тоді відповіла.
Не мала наміру з кимось знайомитись, тим паче, мати стосунки.
Ми розмовляли лише англійською і, як виявилось, у нас дуже багато спільного.
Однакові захоплення та цінності в житті.
Після двох місяців спілкування онлайн він вирішив зі мною зустрітись.
Потім зустрічались лише на вихідні один раз на два або три тижні, так як у кожного були свої обов'язки та робота.
З його мамою та бабусею ми познайомились після того як його 90-річна бабуся сказала: "Давай вже її показуй, а то всі твої друзі її знають, а ми ще не бачили".
Я дуже хвилювалась, але його мама хвилювалась більше.
Зі мною старались всі розмовляти іспанською мовою, але вперта бабуся розмовляла лише каталонською.
Потім було знайомство з іншими членами родини.
Все це мені нагадувало продаж коня на ярмарку.
Ходиш від дому до дому, посміхаєшся, а його по плечу всі хлопають, типу "чудовий вибір".
З моєю мамою він був знайомий заочно.
Вживу познайомився в той день, коли приїхав забирати мене з моїми речами в Каталонію.
До цього я жила на півночі Іспанії в Астуріас.
Мама дуже хвилювалась, навіть зараз постійно запитує чи все добре.
Коли є можливість, вона приїзжає в гості і зі спокійним серцем бачить, що у нас все добре".
Стосунки з іспанцем змусили Яну Грузиненко змінити місто."Я переїхала з півночі Іспанії до Каталонії.
І почала жити з Джозепом в цивільному шлюбі.
Почала вивчати іспанську та каталонську мову в школі.
Перший рік мову я вчила в благодійній організації, яка займалася питаннями біженців з Африки.
Вони чомусь мають більше привілегій та більш позитивне ставлення від іспанців, ніж наші біженці.
Викладач був професором в університеті і на волонтерській основі раз в тиждень проводив уроки.
Після проекту і переїзду в Каталунію я зрозуміла, що треба підвищити рівень іспанської та почати вчити каталонську.
Записалась в офіційну мовну школу на курс іспанської та в Університет Леріди для інтенсивного курсу каталонської.
Щоб в Каталонії знайти роботу потрібно володіти цими двома мовами.
Каталонська мені подобається тим, що в ній є буква "ї".
Нас часто запрошували на дні народження.
В Іспанії це нормально прийти на день народження без подарунку.
З презентами вони святкують день ангела і це свято для них важливіше.
Але українська совість не дозволяла йти на свято з пустими руками, тому я готувала тортики.
Іспанські солодощі бажають кращого, тому моя домашня випічка розліталася дуже швидко.
Зараз всі тільки й чекають на десерт на наших сімейних святах.
У іспанців не прийнято накривати столи, щоб не було, де поставити тарілку.
Вразило, що дитяче свято святкують з чіпсами, солодкими паличками, колою та іншими газованими напоями.
Іспанія дуже різноманітна своїми стравами.
Кожен регіон має свою коронну страву.
Валенсія - це зажди паелья.
В кожному регіоні її готують по-різному.
Південь Іспанії - це холодне гаспачо.
Північ - це різноманіття сирів м'яса та головна страва астуріас – фабада.
Це горщик з квасолею та трьома видами ковбас, томленний на повільному вогні.
Каталунія - це хліб натертий томатом, политий олією зі шматочком хамону.
Традиційний сніданок каталонця – це паелья з додаванням м'яса або чорнил кальмара, восьминіг з картоплею, та мідії.
На десерт замовляють каталонський крем.
На смак, як заварний ванільний крем з кірочкою з розтопленого цукру.
Або флан - пудинг з кави, ванілі або кокосу.
Популярністю користується варений в молоці рис з додаванням кориці та лимону.
В нашому регіоні дуже популярні равлики.
Їх їдять тушкованими з ребрами, смаженими на пательні або запеченими на вогні.
Це улюблена страва нашої родини, тому готувати їх я навчилась швидко.
Є навіть маленька традиція, коли після дощу всі виходять збирати равликів, щоб потім їх приготувати на обід чи вечерю".
Яна Грузиненко відкрила в собі талант кондитера.
Планує продовжити займатись фотографією.
Не працює, бо Джозеп добре заробляє та дозволяє займатися самоосвітою."Ми з ним живемо в цивільному шлюбі.
Тут він прирівнюється до звичайного.
В мене ті ж права, що в тих, хто одружився офіційно.
Є багато стереотипів щодо чоловіків в Іспанії.
Мачо з Андалузіі вважають лінивими та ловеласами, з Басків - вживають багато непристойних слів, каталонців вважають дуже скупими.
Моє кохання Джозеп з корінних каталонців, але руйнує цей стереотип.
Іспанські чоловіки дуже цінують своїх жінок.
В Україні рідко коли зустрінеш татуся, який прогулюється з дитячим візочком.
Тут це повсякденна справа.
В Іспанії дуже активний феміністичний рух, тому лише з нашою жінкою поруч іспанець може відчути себе справжнім чоловіком".
Придумали спосіб подорожувати частіше і з користю.
Такий різновид подорожей назвали paycation, що в перекладі з англійської означає "заробляти під час поїздки".