У заповіднику влаштували казарму для солдат

У Каневі 18 червня 1939 року відкрили бронзовий пам'ятник Тарасу Шевченку на його могилі та літературно-меморіальний музей.

У 1926 році, до 65-х роковин смерті поета, розпочалось активне впорядкування його могили.

Шевченківський меморіал на Чернечій горі в Каневі проектували та споруджували з 1934 року за постановою Раднаркому УСРР.

Перед цим радянська влада змінила хрест на могилі Шевченка на тимчасовий пам'ятник-бюст, який виготовили робітники Городищенського цукрового заводу.

До 120-річчя з дня народження Кобзаря конкурс на кращий пам'ятник Шевченку в Києві виграв ленінградський скульптор Матвій Манізер.

Коли пам'ятник виготовили і привезли у сквер навпроти Київського університету, виявилося, що він замалий для того простору.

Тоді було прийнято рішення встановити його в Каневі.

А в Києві скульптор повторив із несуттєвими змінами свою попередню роботу, але зробив саму постать на два метри вищою.

Вони пограбували державний заповідник "Могила Тараса Шевченка", у спустошених залах музею німці влаштували казарму для солдат, а потім перетворили його в концтабір.

Після війни заповідник відновили.

У 1978 році на могилі Шевченка вчинив акт самоспалення дисидент Олекса Гірник.

На березі Ахтіарської бухти адмірал шотландського походження Томас Макензі заснував першу в Криму військово-морську базу Севастополь 14 червня 1783-го.