У Миколаєві справили дев'ятини за поетом і публіцистом 65-річним Дмитро КРЕМЕНЕМ.
Мав хворе серце.
За кілька тижнів до смерті переніс операцію."1990 року я вперше зайшов до Дмитра Дмитровича.
Приніс йому замітку про необхідність перейменування місцевого педінституту з імені українофоба Віссаріона Бєлінського на честь Миколи Аркаса.
Він відклав усі справи.
Трохи відредагував текст і поніс друкарці.
Він тішився нашим зустрічам.
Завжди знаходив якісь високі, часом навіть поетичні рядки на прославу Грузії, Кавказу.
Кременя всі любили.
І я теж", — написав у "Фейсбуку" журналіст Вахтанг Кіпіані.Дмитро Кремінь народився у селі Суха Іршавського району на Закарпатті.
Закінчив Ужгородський національний університет.
Працював учителем української мови та літератури у селищі Казанка на Миколаївщині.— Прожив там чотири роки.
У Казанці я написав першу книжку "Травнева арка" і став членом спілки письменників СРСР.
Якби я тоді був "під оком" і про мене не лунали б схвальні слова класиків у Києві і Москві, я міг би загриміти в Новоданилівську колонію поблизу Казанки: там чимало пересиділо дисидентів, — розповідав Дмитро Кремінь.
Видав 20 поетичних збірок.
1999-го здобув премію імені Тараса Шевченка за книгу поезій і симфоній "Пектораль".
Залишилася дружина Ольга і син Тарас.
Він — нардеп від партії "Народний фронт".