Правосуддя для бізнесу: яка ситуація в Україні
Правосуддя для бізнесу: яка ситуація в Україні

Правосуддя для бізнесу: яка ситуація в Україні

Судова система для бізнесу.

– Ніхто в нас докорінно не будував систему правосуддя саме для бізнесу.

Правоохоронна система – це все-таки досудовий механізм, а крапку завжди ставить саме суд.

Якби в нас нормально судова система працювала, правоохоронна, мабуть, працювала б набагато якісніше.

– Система не працює, якщо хоча б на одній з ланок можна купити рішення.

Якщо б в нас чудово працювала перша та апеляційна інстанція, але була корупція у Верховному суді, то це вже б не працювало.

Але в нас є збої на всіх цих трьох ланок.

– Якщо ми говоримо про правосуддя для бізнесу, то тут велосипед вигадувати не треба.

З такими ж проблемами стикалися чимало європейських країн.

В нас просто за всі роки незалежності не побудована інфраструктура вирішення комерційних спорів.

Про міжнародний досвід.

– У багатьох державах Європи та світу комерційні спори взагалі не розглядаються в державних судах.

Люди всюди однакові, корупційні ризики є всюди.

Не у всіх справах приносять хабарі.

Є корупційно вразлива категорія справ зі значними майновими інтересами.

Що таке третейський суд? Недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб в порядку, встановленому законом, для вирішення суперечок, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

– У світі застосовується механізм формування змішаних складів суддів для цього.

Де у вирішенні справи беруть участь державний суддя і, за класикою, ще двоє суддів, яких делегує безпосередньо ділова спільнота.

В Німеччині, наприклад, вони беруть участь в ухваленні рішення.

В Англії ж ці судді є експертами або консультантами.

Нам ближча німецька модель.

– Спори для бізнесу – це не спори між громадянами, в них менше зачіпаються безпосередньо права людей.

Більше впливають традиції та правила, які є в підприємницькому середовищі.

Інколи арбітражне рішення досить сильно відрізняється від судового.

Оскільки мета арбітражу – не просто поновити право, а зберегти або налагодити ділові стосунки між сторонами, які чомусь не дійшли згоди.

Що таке арбітражний суд?В деяких країнах так називаються спеціалізовані судові органи, які розглядають комерційні спори між суб'єктами господарювання, в деяких країнах — те саме, що і третейський суд (тобто недержавний).

Про ситуацію в Україні.

– Зараз по апеляції господарські суди розглянули в 2018 році приблизно 36 000 справ.

Трохи менше ніж 10 000 справ були оскаржені до касаційної інстанції.

Не всі вони є корупційно вразливі: в ризиковану категорію потрапляють десь 500.

Де нам знайти фахівців, які їх якісно вирішать? В нас у Верховний суд не дуже охоче подалися фахівці хорошого рівня.

Але Україні вже існує певна кількість вітчизняних фахівців в галузі, зокрема, міжнародного арбітражу.

– Це ті люди, які розглядають справи як арбітри не тільки в Україні, а й у інших юрисдикціях.

Які мають досвід, які працюють в адвокатурі та обслуговують іноземні клієнтів, які ніколи в житті не платили хабарів.

– Ми не можемо дозволити так, як в Німеччині, мати фахівців на двох інстанціях.

В нас немає стільки людей.

В нас в регіонах не довіряють настільки місцевим юристам, щоб зараз їх делегувати.

Тарас Шепель, голова Третейської палати в Україні.

– Тому зараз ми говоримо про загальнонаціональний список у кількості 20-30 фахівців і запровадження цього механізму на етапі апеляції.

Вони мають брати участь на рівні з суддею, голосувати за рішення і долучатися до складання тексту рішення.

Оскільки це юристи високого класу, можливо, навіть вищого, ніж суддя.

– Механізм добору – це одне зі складних питань.

Я вважаю, щоб вийти на якісний список, фільтром має бути Громадська рада міжнародних експертів.

Можливо, навіть Громадська рада доброчесності.

Добирати їх потрібно щоб все робили представники провідних бізнес-організацій в Україні.

Більше – дивіться у програмі.

Источник материала
Поделиться сюжетом