"Найцінніші — царські монети. Золоті і срібні"

— Кожен зі спілки колекціонерів може розказати багато цікавого.

Але прізвищ називати не хочеться.

Бо приїдуть до нас вночі, все вивантажать з дому — і пиши пропало, — говорить невисокий чоловік у міському будинку культури в Гайсині.

Представляється Віктором Петровичем.Із вісьмома членами спілки ­колекціонерів Гайсинського району зустрічаюся 14 липня.

На столах у фойє будинку культури вони розклали свої експонати — монети, значки, медалі, посріблені ложки, порцелянову статуетку качки, чорнильну ручку.

Такі зібрання проводять по неділях двічі на місяць.— Ось талер (срібна монета, яка була в обігу в Європі у XVI–XIX ст.

— Газета), товариші, — один із членів спілки підіймає велику монету.— Ого! Невже оригінал? Чи все ж підробка?— Оригінал, — відказує голова спілки Анатолій Вітюк, 60 років.

— Хоча зараз треба бути обережним — китайці випускають багато копій рідкісних монет.

Ось до мене нещодавно підходив хлопчина й пропонував купити в нього монету за тисячу гривень.

Я зразу побачив, що копія.

Вартує не більше 25 гривень.

З одного боку, зараз легше займатися колекціонуванням, ніж років 10–15 тому, але треба мати відповідні знання з історії.

Аби не ошукали.

Анатолій Вітюк захопився колекціонуванням в дитинстві.— Як і більшість тут присутніх, — каже.

— Колись на городі знайшов старовинний польський жетон.

Довго він у мене був.

Але так склалися обставини, що треба було терміново забирати машину з ремонту.

Тоді я його продав разом з усією своєю колекцією монет.

Зараз здебільшого збираю військову атрибутику й речі, що колись виготовлялись у Гайсині.

Молодь не знає, але за Радянського Союзу в нашому містечку виробляли практично все.

Був ливарний цех, де виготовляли чавунні праски, круглі дверцята до груб, плити.

На такому виробництві працювали переважно євреї.

Випускали добротний товар.— Колекціонування старовинних речей, меблів, техніки, статуеток, монет і навіть грошових купюр — чудова інвестиція в майбутнє, — приєднується до розмови Олександр Сомик, 37 років.

— Вони можуть бути досить дорогими.

Найцінніші — царські монети.

Золоті і срібні.

Але вартість сучасних ювілейних українських монет теж стрімко росте.

За кілька років може збільшитись у два-три рази.

Вигідніше зберігати монети, ніж долари.

Та все залежить від тиражу.

Рідкісних монет в обігу немає.

Вони всі засіли по кишенях.

Вартість рідкісної ювілейної монети може стартувати від 8 тис.

грн, кажуть колекціонери.— Перевага членства у спілці в тому, що ми можемо спільно зібрати гроші й замовити сучасні українські монети, — розповідає Марко Захарович, 66 років.

— Так набагато вигідніше.

Вони гарно викарбувані й мають вишуканий дизайн.— А для мене найцікавіше колекціонувати самовари царської епохи, — сміється Юрій Павлович.

Віку і прізвища не називає.

— Домашні уже прийняли моє хобі.

Цікаво придбати щось незвичне або виміняти.

Дехто любить походити з металошукачем.

Хоч там як, а ми буквально торкаємось до минулого.