"Абияк викладати я не вмію. А на якісно у мене немає часу"

— У розмовах між собою говоримо: "З Віктором Лаврентійовичем померла і Конституція України", — каже 39-річний Ігор ТКАЧЕНКО, помічник екс-нардепа Віктора Мусіяки.

Він був одним із авторів Конституції України.

Помер 22 липня у лікарні від інфаркту.

Було 73 роки.Із Віктором Мусіякою прощаються у Клубі Кабінету міністрів у Києві.

Люди несуть гладіолуси, букети червоних і жовтих троянд.— Перший інфаркт Віктор Лаврентійович переніс 2002 року.

Тоді він першим написав заяву про вихід із фракції "Наша Україна", бо не хотів дивитися на безлад, що творився всередині.

А тепер сильно переймався подіями, що відбуваються в країні, — каже Ігор Ткаченко.

Віктор Мусіяка був депутатом другого скликання Верховної Ради.

За кілька років очолив партію "Вперед, Україно!", що згодом увійшла до "Нашої України".

За її списками пройшов до парламенту четвертого скликання.— Був дуже скромним.

Ніколи не чув від нього грубих жартів чи слів.

Найрізкішою його фразою було: "Та що це тут робиться?" — каже колишній колега 65-річний Анатолій Заєць.

— Спілкувався із Віктором кілька днів тому.

Обговорювали робочі питання по проектах Ради Європи.

Говорив, що нам є що удосконалювати.

Близько 11:00 на прощання приходить голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Після нього під'їжджають колишній прем'єр-міністр Юрій Єхануров та екс-спікер Олександр Мороз.— Знайомі з Віктором понад 40 років, у Харкові разом навчалися, — говорить юрист 74-річний Володимир Сущен­ко.

— 1997-го я переїхав до Києва допомагати створювати правничий факультет у Києво-Могилянській академії.

Запросив Віктора викладати цивільне право, він був першокласним фахівцем у цій сфері.

Він тоді займався політикою.

Відповів: "Абияк викладати я не вмію.

А на якісно у мене зараз немає часу".

Дочекався його, коли у нього була перерва в депутатській роботі.З 2000-го до 2002 рік Мусяка працював на юридичному факультеті Наці­онального університету "Києво-Могилянська академія".

Став автором близько 120 наукових робіт.

Працював над Конститу­цією і Цивільним кодексом.

З 2014-го був науковим консультантом із правових питань у Центрі економічних і політичних досліджень ім.

Олександра Разум­кова.

Залишилися дружина і дві доньки.— Складні речі Віктор Лаврентійович пояснював простою мовою, — каже колишня студентка Антоніна Прутко, 38 років.

— Поважав студентів.

Не дозволяв собі підвищувати голос чи при­нижувати їх.