Виїзний суд відбувся в колонії №6 в Копейську 31 липня, повідомляє "Громадське".
"Хотів би ще раз підкреслити, що моя мати вже досягла пенсійного віку, не працює і не має можливості мене утримувати.
Крім того, в силу віку, вона дуже потребує моєї моральної, фізичної та - що важливо - матеріальної допомоги.
Я молодий і працездатний.
Я хочу і можу і продовжувати подальше навчання і працювати.
Я не боюся фізичного праці.
Замість того, щоб жити за рахунок платників податків, я міг би себе утримувати", - наголосив політв’язень.
Він також просив суд врахувати, що з моменту його затримання числиться на контролі у медичних працівників СІЗО і ІК-6 в зв'язку з дефіцитом маси тіла.
"Усунути цю патологію в умовах колонії при відсутності додаткового білкового харчування неможливо.
Таким чином, ця проблема може перерости в хронічне захворювання і мати незворотні наслідки", - додав Кольченко.
Кольченко назвав примусові роботи "одним з можливих кроків до адаптації в суспільстві", а також заявив, що його подальше перебування в ув'язненні заважає йому продовжувати навчання в Таврійському національному університеті.
Свою відмову суд мотивував тим, що мають місце порушення режиму в колонії і з боку Кольченко та стягнення на його адресу.
Російський правозахисник Микола Щур назвав відмову суду виключно політичним рішенням.
Правозахисники подали апеляцію в Челябінський обласний суд.
Розгляд апеляції має відбутися протягом місяця.
Але перспектив правозахисник не бачить.
У коментарі "Громадському" Микола Щур також зазначив, що "поки немає можливості зачепитися за щось у формулюванні відмови суду, щоб звернутися до ЄСПЛ".