Описки у рішеннях суду дуже поширена практика.
За законом суд повинен виправляти їх за власною ініціативою або ж на прохання учасників кримінального провадження.
Про це прокурор Денис Іванов розповів в коментарі "Українській правді".
Це не позиція моя особисто чи Генпрокуратури.
Це позиція закону.
У рішенні від 16 серпня були допущені орфографічні описки: неправильно зазначено номер справи судом, неправильно зазначений захисник та по батькові підозрюваного,.
– розповів прокурор.
Водночас, Іванов наголосив, що на початку судового засідання встановлювалась особа, відносно якої обирався запобіжний захід.
"Безпосередньо підозрюваний повідомляв анкетні дані суду.
І судове засідання відбувалося відносно Гримчака Юрія Миколайовича.
А не Михайловича", – уточнив він.
Іванов визнав: помилка перешкоджала виконанню судового рішення, тому прокуратура просила виправити описку, і суд зробив це 17 серпня.
У прокуратури є відповідні довідки про те, що жодних перешкод для утримання Гримчака у СІЗО немає, і що стан здоров’я дозволяє утримувати його в місцях попереднього ув’язнення.
Як Гримчаку обирали запобіжний захід і що за помилки в ухвалі суду?.
16 серпня суд обрав Юрію Гримчаку запобіжний захід.
Відповідно до ухвали, чиновник перебуватиме у СІЗО щонайменше 60 днів або може вийти під заставу у 6 мільйонів гривень.
Зауважимо, що у своєму рішенні суд допустився помилки, вказавши неправильне по батькові чиновника – Михайлович замість Миколайович.
17 серпня відбулося чергове засідання суду щодо цього інциденту.
У підсумку суд визнав, що у документах прокуратури була помилка, та постановив її виправити.
У чому звинувачують Юрія Гримчака? Увечері 14 серпня співробітники НАБУ, СБУ і ГПУ затримали заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрія Гримчака та наближену до нього особу на хабарі розміром у 480 тисяч доларів.
Це – лише частина суми за вплив на рішення судів та чиновників Мінкультури для прийняття замовлених рішень.
Загальна сума хабара, за повідомленням НАБУ, повинна була скласти 1,1 мільйона доларів.
У НАБУ уточнили, що Гримчак двічі пропонував свої послуги представнику приватного підприємства.
Він мав допомогти підприємцю отримати дозвіл на здійснення будівельних робіт на земельних ділянках у Києві.
Ці ділянки належать до пам’яток культурної спадщини.
У Міністерстві культури України спростовують усю інформацію про причетність до справи Гримчака.