Пожежі в лісах Росії й Канади нагрівають клімат Землі
Пожежі в лісах Росії й Канади нагрівають клімат Землі

Пожежі в лісах Росії й Канади нагрівають клімат Землі

18:44, 23 серпня 2019.

Екологія.

Пожежі стали настільки часті й масштабні, що ліси перетворилися з поглиначів вуглекислого газу на силу, яка нагріває планету.

У 2014 році група дослідників вирушила в тайгу Канади, щоб розпалили експериментальні багаття для дослідження впливу лісових пожеж на глобальний цикл вуглецю.

На жаль їм не вдалося виконати свою місію.

Тому що пожежники, які повинні були допомагати вченим, вже були зайняті вогнем, який охопив територію завбільшки з Бельгію.

Той сезон лісових пожеж був одним з найсуворіших в регіоні, який входить у більш широку бореальну екосистему, яка огортає субарктичні території Північної півкулі Землі, — пише Newsweek.

Завдяки голодним на вуглець ґрунтам і торфовищам, які вони містять, такі ліси вкривають близько 10% земної суші, але при цьому зберігають в собі третину вуглецю на планеті.

Згідно з новим дослідженням впливу лісових пожеж в Канаді 2014 року, ці захоронені поклади вуглецю тепер в небезпеці.

Пожежі стають масштабнішими й трапляються все частіше.

Тож вони перетворюють тайгу з поглинача вуглецю в найбільше джерело його викидів.

Більша частина вуглецю в таких екосистемах консервується не в деревах, а в ґрунтах під ними.

В холодних і часто заболочених ландшафтах тайги організми, які живуть у ґрунтах, не здатні «їсти» мертву органічну матерію з такою ж швидкістю, як і в більш сухому кліматі.

Це дозволяє ґрунтам акумулювати вуглець тисячоліттями, перетворюючи екосистему тайги в найбільш важливий інструмент поглинання у світі.

Лісові пожежі найчастіше починаються через блискавку.

Вони переривають процес накопичення вуглецю спалюванням дерев і верхніх шарів органічного ґрунту.

Під час горіння останнього виділяється в тричі більше вуглекислого газу, ніж під час згорання самих дерев.

В рамках природного циклу втрачений вуглець знову поглинається новими деревами, які висмоктують його з атмосфери для власного росту.

Може минути багато десятиліть, перш ніж вся кількість речовини, яка була вивільнена під час пожежі, знову буде засмоктана екосистемою.

І за умови, що період між двома пожежами буде довшим, ніж час, потрібний на висмоктування всього вивільненого вуглецю, тайга лишається головним інструментом поглинання шкідливих газів.

Але, зібравши зразки з більш ніж 200 місць, вчені виявили, що більше чверті дерев, які згоріли в Канаді у 2014 році, були лише 60-річними.

А цього періоду не достатньо для очищення атмосфери.

Раніше в канадській тайзі між пожежами минало століття чи й два.

Використовуючи вуглецевий аналіз, вчені виявили, що майже на половині території, яку у 2014 році сталася пожежа, було виділено більше вуглецю, ніж поглинуто після попередньої пожежі в 1960-х роках.

Іншими словами, інтервал між пожежами був надто коротким.

Крім того, у 2014-му згоріли верхні шари ґрунту, в яких зберігався вуглець, накопичений до 1960-х років.

Таким чином, це місце в канадській тайзі перетворилося з поглинача шкідливих речовин на джерело.

Видання зауважує, що це стосується не лише лісів Канади чи Північної Америки.

Такі ж процеси спостерігаються також в Росії, Китаї й інших полярних регіонах, вкритих екосистемою тайги.

#Канада#пожежа#ліс#пожежа в Сибіру.

Источник материала
Поделиться сюжетом