Колишній депутат Фурсін «забув» вказати у деклараціях майже 67 млн грн, - НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції під час повної перевірки декларацій за 2015 (виправленої), 2016 (виправленої) та 2017 (виправленої) роки народного депутата VIII скликання Івана Фурсіна виявило ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів.

Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

Так, народний депутат у декларації за 2015 рік (виправленій) зазначив недостовірні відомості про кількість цінних паперів та садовий (дачний) будинок, які належать йому на праві власності.

Не вказав відомості про наявні у нього корпоративні права, а також грошове вираження своєї частки у загальному статутному капіталі підприємства.

Крім того, не задекларував доходи членів сім’ї (дружини, дочки, сина), отримані від продажу (обміну) нерухомого майна, а також домоволодіння, яке належить їм на праві спільної власності.

Подаючи декларації за 2016 (виправлену) та 2017 (виправлену) роки, депутат вже вказав доходи членів сім’ї (дружини, дочки, сина) та домоволодіння, яке належить їм на праві спільної власності.

Натомість зазначив недостовірні відомості про розмір власного отриманого доходу та не задекларував своє фінансове зобов’язання.

Загальна сума недостовірних відомостей у деклараціях депутата за 2015 (виправленій), 2016 (виправленій) та 2017 (виправленій) роки становить майже 36 млн грн, 15,1 млн грн та 15,8 млн грн відповідно.

Цікавим є той факт, що Фурсін був головою підкомітету з питань фінансового моніторингу, запобігання легалізації та відмиванню незаконних доходів, регулювання та застосування фінансових санкцій Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

Обґрунтовані висновки щодо ознак кримінального правопорушення буде направлено до НАБУ.

Відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена статтею 366 – 1 Кримінального кодексу України.

Агентство зазначає, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.