Чаклуна-характерника вбили срібним ґудзиком

В селі Шляхові Коричинці на Поділлі російський шляхтич Федор Рудьковський 22 жовтня 1835 року застрелив народного месника Устима Кармалюка.

За переказами, його тіло кілька днів возили селами, потім поховали за огорожею міського кладовища Летичева.

Устим Кармалюк народився у 1787 році в селі Головчинці Літинського повіту Подільської губернії в родині кріпака, служив з дитинства панові.

За крадіжку воску з сільської каплиці хлопця взяли під варту, але той утік.

Очолив ватагу кріпаків і військових-дезертирів, що нападали на маєтки панів.

Його спіймали і засудили знову.

Втік і очолив повстанський рух селян проти російського дворянства, який розгорнувся в Літинському, Летичівському й Ольгопільському повітах.

Із дружиною Марією мав четверо синів та одну доньку.

Устим дуже рідко зустрічався зі сім'єю, майже весь час віддаючи боротьбі з панами.

емігрантівУ Кам'янець-Подільській фортеці просидів два роки.

За спробу втечі з в'язниці Кармалюку випекли тавро на чолі.

Його заслали на вічну каторгу до Сибіру.

Через рік втік.

В 1830–1835 роках 20-тисячний селянський рух охопив усе Поділля, райони Бессарабії, Волині та Київщини.

Кармалюк нападав на поміщицькі маєтки, катуючи непокірних і спалюючи їх майно, вимагав гроші.

Награбоване продавав польськими і єврейськими крамарями.

Поплічник месника виказав Устима Кармалюка та навідників.

В народі вірили, що Устим Кармалюк був характерником.

Тому переказують, що Федір Рудковський вистрілив у нього не кулею, а срібним ґудзиком — бо тільки так можна вбити чаклуна-характерника.

На Великій раді в Глухові гетьманом 1 жовтня 1727 року обрали Данила Апостола (1654-1734).

Він провів адміністративну, судову і земельну реформи.