Німеччина не визнає Голодомор геноцидом українського народу: "Я вважаю це неправильним"

Дана петицію зібрала понад 56 тисяч підписів.

У понеділок, 21 жовтня, цей документ обговорювали на відкритому засіданні петиційного комітету Бундестагу, членами якої є 28 депутатів з різних фракцій німецького парламенту.

Про це повідомляє DW.

Депутат від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Арнольд Фаатц розповів про хід засідання і навів аргументи.

"МЗС хоче, аби петицію було відхилено з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року.

На мою думку, цей аргумент є дуже технократичним.

Те ж саме стосується й іншого аргументу - що, окрім українців, це штучно влаштований голод мав і інших жертв, зокрема, в Росії, на Кавказі.

Цей аргумент, на мою думку, так само більше схожий на відмовку.

Дві каденції Бундестагу тому вже була схожа петиція, тоді МЗС уже реагувало на неї подібними аргументами й робить це тепер знову.

Я вважаю таку агрументацію досить небезпечною.

Вона суперечить тій оцінці, яку ми сьогодні по праву даємо протиправним діям режиму націонал-соціалістів у Німеччині.

Адже тоді незабаром нацисти почнуть вимагати, аби гітлерівський геноцид, який так само відбувся до визначення цього поняття, так само відповідним чином переоцінять.

Адже це так само відбулося до 1951 року", - повідомляє він.

Популярні новини зараз.

Пальчевський тонко втихомирив ситуацію з Кварталом 95 та Гонтаревою: "Кого ви лікуєте?".

Зірка "Євробачення" відмовилася від російського громадянства заради України: три роки мріяла про це.

В Україні масово падають ціни на "другий хліб": що варто знати покупцям.

Ісус виглядав не так, як всі вважали: археологи знайшли портрет і зруйнували стереотип, фото.

Показати ще.

"Це рішення МЗС хибне ще й тому, що це означає стати на коліна перед Росією.

Очевидно, ніхто не хоче створювати нові теми для конфронтації з Росією.

Тим більше, багато держав уже висловилося щодо того, як вони дивляться на Голодомор, а саме: що це був геноцид.

І зрозуміло, що голос Німеччині у цьому контексті мав би суттєву вагу.

Відмовлятися від цього - це, на мою думку, досить незграбний спосіб відгородитися від цього питання.

Таким чином, можна очікувати, що петиційний комітет не передасть петицію до МЗС із проханнями втілити її у життя, а натомість відхилить її.

Я вважаю це неправильним", - додав депутат.

Потім Фаатц повідомив, яка процедура чекає надалі.

"Швидше за все, рішення буде: відхилити петицію, обґрунтовуючи це тим, що це, мовляв, усе було жахливо, але поняття геноциду тут використовувати не можна.

Інша альтернатива - передати петицію в МЗС із проханням врахувати її.

Яке б рішення не було прийнято, парламенту має бути повідомлено про нього.

І тоді парламент може або підтвердити, або відхилити рішення.

Як правило, пропозиції петиційного комітету подаються пакетом, аби проголосувати за них разом.

І якщо загалом існує згода з рішеннями петиційного комітету, за винятком однієї чи двох петицій, то тоді ці петиції виставляються на голосування Бундестагу окремо", - поділився депутат.

До того ж, поки не відомо, коли слід очікувати вердикт комітету.

Як повідомляв портал Знай.

ya, Кабінет міністрів України за підсумками засідання визначився з тим, кого призначити на посаду глави 5 облдержадміністрацій, і вибрав їх заступників.

Також, 2 глав ОДА звільнили - це Михайло Бно-Айріян, губернатор Київської ОДА, і Віталій Комарницький, губернатор Луганської ОДА.

Також портал Знай.

ua писав, що Кабмін призначив в.

про головою Національного агентства з питань запобігання корупції Наталію Новак, яка була депутатом попереднього скликання від Блоку Петра Порошенка.