Комітет Ради підтримав зняття недоторканності і арешт нардепа Дубневича

Комітет Верховної Ради з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи парламенту визнав законними подання генерального прокурора Руслана Рябошапки про зняття недоторканності, затримання і арешт народного депутата Ярослава Дубневича.

Про це повідомляє The.

Рішення комітету також має зауваження, які стосуються, зокрема, обґрунтованності доказів провини нардепа.

За документ проголосували 9 членів комітету, 1 утримався.

На засіданні були присутні генпрокурор Руслан Рябошапка і керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.

Правоохоронці на засіданні представили записи телефонних розмов і матеріали таємного знімання моменту, коли колишній помічник Дубневича Едуард Пушкаренко вирішив дізнатися про можливість закриття справ проти Дубневича через позаштатного співробітника НАБУ Євгена Шевченка, який нібито мав звʼязки з керівництвом Бюро.

Представник прокуратури зазначив, що "встановлені підстави для притягнення до відповідальності групи людей до кримінальної відповідальності", там збираються клопотати про надання дозволу на повідомлення про підозру особі, яке вважається організатором схеми.

"Це не є обвинувальним вироком.

Це дасть можливість проводити подальше судове слідство", — зазначив він.

Своєю чергою Дубневич заперечував звинувачення, посилаючись на брак доказів та недостатність повноважень для розробки фінансових схем такого масштабу.

За версією слідства, нардеп разом із спільниками вивчив попит і ціни на ринку стрілочних переводів і заволодів частиною засобів філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Укрзалізниця" під час продажу продукції за завищеною ціною.

Як повідомлялося, генпрокурор Руслан Рябошапка підписав подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності чинного народного депутата.

Справа стосується корупції в "Укрзалізниці" та розкрадання 93 млн 277 тис.

Генеральна прокуратура готує повідомлення про підозру народному депутату Ярославу Дубневичу в двох справах.

Сам фігурант називає провадження політично вмотивованим і пов’язує його з відмовою голосувати за потрібні владі закони.