Лазню зводять у листопаді

— Паритися взимку — закон.

Це задоволення і здоров'я, — каже 49-річний Олександр Рябчук із міста Полонне Хмельницької області.

— Раніше постійно збирались у кума.

Але зараз його жінка не пускає, то мусів лаштувати в себе.

Спочатку Олександр зробив фундамент для лазні.— Розмітив на землі розміри приміщення.

По периметру викопав рів для підмурку глибиною півтора метра, — розповідає.

— Дно висипав 20-сантиметровим шаром піску, зверху — стільки ж уклав щебеню.

Це так звана подушка фундаменту.

На неї в рівчак залив бетон — сам підмурок.

На глинистих ґрунтах його висота має бути не менше 60 сантиметрів, ширина — 20.

У бетон через кожний метр вставляв вертикальні 20-міліметрові прути.

Це зв'язує фундамент.

Вони виходять назовні підмурку, щоб до них пізніше кріпити стіни.

Під час заливання фундаменту Олександр Рябчук уклав всередину труби для водогону і відводу каналізаційних стоків.— Каналізацію вивів у фільтрувальний септик за лазнею, — каже.

— Це яма розміром метр на метр і завглибшки півтора метра, засипана щебенем.

Перед зведенням стін фундамент накрив руберойдом.

Це — гідроізоляція, щоб деревина не натягувала вологу із землі.— Стіни робив із брусів, — розповідає Олександр Рябчук.

— Перші ряди промащував моторною оливою для додаткового захисту від вологи і гниття.

Висвердлив у них отвори, якими надів на арматуру з фундаменту.

Бруси кладуть один на одний.

Кожен верхній має жолоб, яким лягає на попередній.

Між собою додатково скріплюються шипами — вертикальними дерев'яними циліндрами.

Шип має проходити наскрізь три-чотири бруси.— Між ними для щільності поклав мінеральну вату, — каже майстер.

— Не треба прагнути 100-відсоткової герметичності.

Повітря ледь-ледь має гуляти, для вентиляції.

Протягів не буде.

У стінах майстер вирізав отвори для вікон і дверей.

Стіни лазні зводять також із газобетонних чи керамзитобетонних блоків, цегли, шлакоблоків.— Вийдуть дешевші за дерев'яні, але зсередини доведеться оббивати липовою вагонкою, — каже майстер.

— Спочатку набивати решітку, на яку кріпити вагонку.

А зовні — додатково утепляти.

На стінах монтують дах.

Його каркас — балки і крокви — роблять із дерев'яних брусів.

Зовні накривають шифером чи металочерепицею.— Дах обов'язково утеплюють, бо тепло тікатиме, — додає.

— І про пароізоляцію не забути, бо набиратимуться вологи.

Усередині лазні заливають бетонну підлогу з ухилами і жолобками для відводу води.

Зверху встеляють дошками.

Кріплять теж нещільно.

Крізь маленькі щілинки буде проходити вода.

Дошки не мають торкатися бетону.

Бо вода не стікатиме під ними, і швидко згниють.

Насамкінець у лазні монтують грубку з димарем і лежаки.

Якщо розмір приміщення дозволяє, роблять окремо туалет і умивальник.

Відгороджують їх від парильні перегородками.