Forbes: Навіть зізнання Ірану в знищенні літака МАУ здається сумнівним

16:37, 17 січня 2020.

Світ.

30.

Все вказує на те, що іранські військові стріляли по українському авіалайнеру «наосліп», не звертаючи навіть увагу на те, що він вже був за теоретичною зоною ураження їхньої системи ППО.

Коли Іран визнав минулої неділі, що його військові дійсно збили українській авіалайнер, вбивши 176 людей на борту, високопоставлений офіцер пояснив, що оператори системи ППО помилково сплутали пасажирський літак з крилатою ракетою.

Якщо це правда, тоді це не єдина помилка, яку зробили іранські солдати, - пише Forbes.

За словами експертів, трагічна іронія в тому, що якщо вони справді вірили у наближення крилатої ракети, тоді вони стріляли з відстані, з якої у них було мало шансів поцілити в таку крихітну й здатну маневрувати ціль.

Фактично вони запустили ракету-перехоплювач «наосліп».

Рішення відкрити вогонь з’явилося після того, як оператори ракетної батареї класу «земля-повітря» пропустили всі ключові деталі, які дозволили б їм правильно ідентифікувати пасажирський літак.

Тому, на думку експертів, це викликає сумніви в належній підготовці іранських військових.

«Важко собі уявити, як вони могли помилитися в стількох сферах», - сказав виданню науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень в лондоні Джастін Бронк.

Голова аерокосмічного крила військ іранських «Вартових ісламської революції» генерал Амір Алі Хаджізадех сказав минулої суботи, що рейс PS 752 авіакомпанії МАУ був збитий мобільною установкою протиповітряної оборони, яка була розгорнута для захисту ракетної бази в селі Бідканех поблизу Тегерану.

За його словами, екіпаж системи сплутав авіалайнер Boeing 737-800 з крилатою ракетою на відстані 19 кілометрів.

Відео з камери спостереження, яке опублікувало видання New York Times у вівторок, показує, як дві ракети-перехоплювачі були запущені й детонували.

Це відео дає змогу розрахувати відстань від системи ППО до літака.

За словами оборонного аналітика й співзасновника аналітичного центру Air Power Australia Карло Коппа, літак був за 12,9 кілометрів від установки, коли в нього поцілила перша ракета.

Сама установка, швидше за все, стояла на південному кінці ракетної бази в Бідканеху.

Максимальний радіус дії установки Тор-М1, згідно з даними російського виробника «Алмаз-Антей», становить 12 кілометрів.

Тож літак був за межами цього радіусу.

За словами Коппа, навіть якщо припустити, що реальна ефективність системи краща, відстань й геометрія наведення на ворожий літак на тому маршруті, на якому рухався авіалайнер, зробили запуск ракет пострілом «в сліпу».

Навіть тренувальні матеріали для таких систем не радять робити щось подібне.

Постріл з боку літака ускладнював для системи контролю вогню установки роботу з визначення поправки з огляду на траєкторію руху по цілі.

А іранські військові нібито вважали, що це невелика, швидка й здатна маневрувати ракета.

За словами Коппа, навіть у випадку Boeing 737, якби лайнер змінив свій курс в південному напрямку після запуску ракет, це призвело б до промаху.

«За 16 секунд ракета пролетіла б.

Авіалайнер збільшив би свою відстань відносно пускової установки на кілька кілометрів.

Тож коли ракета подолала цю відстань, її система наведення припинила б працювати.

Тож вона пролетіла б повз, мов камінь», - сказав Копп.

Лишається також не зрозумілим, як оператори Тор-М1 могли сплутали авіалайнер з ворожою ракетою, яка була б значно меншою й швидшою.

Boeing 737-800 рухався по маршруту, який часто використовують пасажирські літаки, злітаючи з міжнародного аеропорту в Тегерані.

Він піднявся на 2,5 тисячі метрів з відносно невеликою швидкістю в 500 кілометрів на годину.

Крилаті ракети зазвичай рухаються на висоті до 100 метрів й зі швидкістю 850 кілометрів на годину й вище.

Авіалайнер був оснащений справним транспондером, який транслював унікальний ідентифікаційний код радару.

І оператори Тор-М1 його б побачили, якби відправили відповідний сигнал про запит.

Установка також оснащена системою телескопії, щоб оператори могли прицілитися візуально на випадок блокування електронного радару.

Фактично це камера з великими лінзами.

Якби іранські військові використали її, вони б побачили український Boeing-737-800.