Янголи фатального рейсу PS 752: як родичі та колеги проводжали в останню путь загиблих у катастрофі літака МАУ
Янголи фатального рейсу PS 752: як родичі та колеги проводжали в останню путь загиблих у катастрофі літака МАУ

Янголи фатального рейсу PS 752: як родичі та колеги проводжали в останню путь загиблих у катастрофі літака МАУ

Понад 8 годин тривала церемонія прощання з українцями, загиблими в авіакатастрофі в Ірані.

Янголи фатального рейсу PS 752 повернулися додому.

Зранку їхні тіла привезли в аеропорт Бориспіль військовим літаком.

Родичі загиблих та співробітники компанії МАУ зустрічали українців на колінах.

Протягом дня у Борисполі працювали і наші журналісти.

Як минула церемонія прощання Ганна Рибалка розкаже.

Чорна стрічка біля національного стяга.

Оберемки чорних та жовтих троянд.

І багато сліз.

До терміналу Б зранку сходяться рідні та близькі тих, хто був на борту Боїнга рейсу PS 752.

Ця жінка ковтаючи сльози розповідає про загиблого старшого бортпровідника Ігора Матькова.

Ще одного члена екіпажу - командира літака Володимира Гапоненка - з дитинства знала пані Наталя.

"Володя він дуже класний пілот.

І він дуже сумлінно ставився до своєї роботи.

Він кваліфікований пілот.

І взагалі він йшов, прагнув до своєї мети з дитинства, скажімо так", - згадує Наталя Паволакі, родичка загиблого Володимира Гапоненка.

Командира літака не лише як висококласного фахівця, а ще як добру, щиру людину, згадують й працівники авіакомпанії МАУ.

Не можуть без сліз згадувати й інших - пілотів, інструктора та бортпровідників.

"Володимир Гапоненко командир літака був дуже такий дуже добрий, простий.

З ним можна було про все поговорити.

Наумкін Олексій - інструктор був дуже спокійний, дуже покладистий, дуже добрий.

Ігор Матьков старший бортпровідник, дуже веселий хлопець.

Катя Статна теж дуже весела дівчина", - розповідають колеги.

"Особисто чотирьох знав – двох дівчат і одного оформлювали на роботу.

З Володимиром КВСом в футбол грали, в сауну ходили.

От такий мужик був", - пригадує Віталій, працівник МАУ.

"Я знав усіх.

Це дуже тяжка втрата для нас.

Гарні, чемні.

Дуже гарні професіонали.

Ми можемо багато говорити про них та їх вже нема.

Земля їм пухом", - коментує Євген Григорьянс, командир літака МАУ.

Рівно об 11-й на знак пам'яті загиблих в авіакатастрофі автомобілісти одночасно натискають сигнали.

А на військовому летовищі приземляється борт із тілами одинадцятьох українців.

З членами екіпажу - пілотами Володимиром Гапоненком, Олексієм Наумкіним, Сергієм Хоменком, бортпровідниками - Катериною Статник, Ігорем Матьковим, Марією Микитюк, Денисом Лихном, Валерією Овчарук та Юлією Сологуб.

А також пасажирами - Оленою Малаховою та Ольгою Кобюк.

На жалобній церемонії - рідні загиблих, друзі, колеги та перші особи країни - президент, прем'єр та голова парламенту.

Труни, вкриті жовто-синіми стягами, спеціальний кортеж везе до терміналу Б.

Жалобні заходи продовжуються в аеропорту Бориспіль.

Сюди прийшли родичі та колеги, щоби зустріти своїх рідних з останнього рейсу.

Прощання з загиблими розпочинається по обіді і триває до сьомої вечора.

Біля трун, які привезли з Ірану, світлини екіпажу та пасажирів збитого Боїнга.

Артем Андрієв із двома друзям на жалобну церемонію приїхав спеціально з Кропивницького.

Хлопець навчався в льотній академії - там, де й дехто з загиблих членів екіпажу.

"Киянин Ігор Бондар за тиждень до трагедії був пасажиром того самого рейсу Тегеран-Київ.

Їздив до Ірану у справах.

З букетом троянд прийшов на церемонію, щоби віддати останню шану загиблим", - коментує Артем Андрієв.

Літак авіакомпанії МАУ, який прямував із Тегерана до Києва, розбився вранці 8 січня за дві хвилини після злету.

Внаслідок катастрофи загинули 176 осіб - громадяни сімох країн.

Влада Ірану визнала - літак помилково збили системою протиповітряної оборони.

Ганна Рибалка, Валерія Павленко, Михайло Третяк та Едвард Белінський, "5 канал".

Источник материала
Поделиться сюжетом