"Герда дозволяє себе "гризти"

— Герда їхала в потязі з військовими з Донбасу.

На станції випустили по нужді.

Повернулася, коли поїзд рушив.

Тварина бігала за кожним потягом.

Травмувала праву задню лапу — рейками роздробило кістки нижньої частини, — розповідає 48-річна Ольга Ковтун із Корсунь-Шевченківського на Черкащині.— Подруга Юлія, яка працює на станції, розповіла про собаку моїм батькам.

Що травмований пес кілька днів лежить на фуфайці під сосною, — про­довжує Ольга Олексіївна.

— Люди гуртом лікували ногу, підгодовували.

Казала, що тварина добра й лагідна.

Поїхала до батьків, потім на станцію.

Бідолашний пес лежав під сосною, а потім оперся на дерево.

Стало шкода, вирішила забрати.

Сусіди допомогли відвезти у ветлікарню.

Операція тривала дві години.

Ногу вдалося врятувати.

Ольга Ковтун живе в приватному будинку з сином 30-річним В'ячеславом, невісткою Мариною, 28 років, та онукою 7-річною Софією.

Тримають дворнягу Дружка.— Робили собаці уколи, ліки, перев'язки.

За два тижні ­лікар зняв шви.

Почали підбирати кличку.

Зупинилися на Герді.У соціальних мережах розмістила оголошення.

Хотіла знайти господарів, але безуспішно.

Тоді з волонтеркою Раєю пішли у військовий кабінет при райдержадміністрації.

Вони інформацію про Герду поширили по військових групах.

Наступного дня почали дзвонити.

Сказали, що тварина була з "айдарівцями" в Горлівці.

Там отримала контузію.

Вони її лікували й возили з собою.

Розповіли, що швидко навчалася команд.

Знала, коли не можна зайвий раз гавкнути, без дозволу не виходила з бліндажів.

Я попросила залишити Герду в себе.

Військові не заперечували.

Собака вже ходить.

Дружок перші дні гарчав на неї, а тепер вони нерозлийвода.

Герда дозволяє йому себе "гризти".

А той вчепиться в шию, як реп'яшок.

Вилазить на неї, хапає за лапи — так грається.

Дружок живе у будці, а Герда — в хаті.

З літа поселимо її у вольєр.